Томас Брюс (лорд Елгін) — Вікіпедія

Томас Брюс (лорд Елгін)
Thomas Bruce
Народився 20 липня 1766(1766-07-20)
Файф
Помер 14 листопада 1842(1842-11-14) (76 років)
Париж
Країна  Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
 Велика Британія
Діяльність дипломат
Alma mater Університет Сент-Ендрюса, Вестмінстерська школаd, Паризький університет і Школа Герроу
Знання мов англійська[1]
Заклад Форин-офіс[d][2]
Членство Товариство дилетантів[3] і Товариство антикварів Шотландіїd
Титул 7-й лорд Елгін і 11-й лорд Кінкардин
Посада ambassador of the United Kingdom of Great Britain and Ireland to Prussiad[2], посол Великої Британії в Туреччиніd[2], член Палати лордів[d] і Ambassador of the United Kingdom of Great Britain and Ireland to the Ottoman Empired
Військове звання Генерал
Партія Торі
Рід Клан Брюс
Батько Чарльз Брюс, 5-й граф Елґін[4]
Мати Martha Bruce, Countess of Elgin and Kincardined[4]
Брати, сестри Charles Andrew Bruced[4]
У шлюбі з Mary Bruce, Countess of Elgind[4] і Elizabeth Oswaldd[4]
Діти Джеймс Брюс, 8-й граф Елґін[4], Augusta Stanleyd[4], Thomas Charles Bruced[5], Lady Mary Bruced[5], Lady Matilda Harriet Bruced[5], George Bruce, Lord Bruced[5], Lady Lucy Bruced[5], Lady Frances Bruced[5], Lady Charlotte Bruced[5][4], Robert Bruced[5] і Frederick Wright-Bruced[5]
Автограф

Томас Брюс, 7-й лорд Елгін і 11-й лорд Кінкардин (англ. Thomas Bruce, 7th Earl of Elgin and 11th Earl of Kincardine); 20 липня 1766, Файф — 14 листопада 1842, Париж) — британський дипломат, збирач пам'яток давньогрецького мистецтва.

Біографія[ред. | ред. код]

Дослужився в армії до генеральського чину, але виконував переважно дипломатичні посади: був посланником в Берліні і в Константинополі. Об'їздив Морею разом із запрошеними ним художниками, аби вимірювати й змальовували для нього руїни античних споруд. Проводив розкопки і впродовж шести років встиг скласти широке зібрання статуй, архітектурних і скульптурних фрагментів, написів, гіпсових зліпків, ваз, бронзи, монет, каменів тощо. Придбання цих коштовностей здійснювалося здебільшого шляхом підкупу османської влади і нерідко супроводжувалося пошкодженням та руйнуванням знаменитих пам'яток архітектури. Особливо від дій лорда Ельгіна та його найманих агентів постраждали мармури та скульптури Афінського акрополя, які через значну вагу нерідко відбивались молотами від мармурових фронтонів або ж трощились на кілька фрагментів для простішого транспортування.

На зворотному шляху з Османської імперії він, внаслідок розриву між Францією і Англією, був затриманий Наполеоном І і отримав свободу тільки в 1806 році. Його зібрання, яке пізніше стало відомим під назвою «Ельгіновських мармурів» (англ. Elgin marbles), було упаковано в 200 ящиків для відправки морем до Лондону, але тільки частину вдалося доставити без перешкод, решту заарештовали французи і скульптури пролежала декілька років у Піреї. Тільки 1812 року лорд Елгін отримав решту скульптур. Освічені кола навіть у самій Великій Британії, зокрема лорд Байрон, засуджували Елгіна за варварське псування дорогоцінних мистецьких пам'яток Еллади і за недбалий спосіб зберігання його колекції. Тим не менше, англійський уряд у 1816 році придбав колекцію Томаса Брюса за 35 000 фунтів стерлінгів для Британського музею, де вона зберігається донині.

Мармури Елгіна[ред. | ред. код]

Докладніше: Мармури Елгіна
Мармури Елгіна, Британський музей

Найзначнішими з числа «Мармурів Елгіна»:

  • статуї, що прикрашали собою фронтони храму Зевса на острові Егіна;
  • деякі з фронтонних статуй афінського Парфенона, краще за інших збереглися його метопи, значна частина рельєфного фризу «Панафінейська процесія», який оперізував ззовні целлу Парфенону;
  • кілька плит фризу з Храму Ніки Аптерос Афінського акрополя;
  • одна з каріатид Ерехтейона;
  • колосальна статуя Діоніса, що входила до складу хорегічної пам'ятки Фразілла на південному схилі афінського акрополя;
  • напис з намогильного пам'ятника афінян, полеглих при Потідеї.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]