Томас Квеллінус — Вікіпедія

Томас Квеллінус
Thomas Quellinus
При народженні Thomas Quellinus
Народження 1661(1661)
Антверпен
Смерть 1709(1709)
  Антверпен
Національність фламандець
Країна Бельгія (Фландрія)
Жанр надгробок, садово-паркова скультура
Навчання в Антверпені
Діяльність скульптор
Напрямок бароко
Роки творчості 1680 - 1708
Покровитель Королівський двір Данії
Вплив Лоренцо Берніні, Франсуа Дюкенуа
Вплив на Просто Відевелт, Еммануел Куекелар, Авраам Брейсеген
Член Антверпенська гільдія святого Луки[d]
Батько Artus Quellinus IId
Брати, сестри Artus Quellinus IIId
Роботи в колекції Королівські музеї витончених мистецтв[1]

CMNS: Томас Квеллінус у Вікісховищі

Томас Квеллінус (нім. Thomas Quellinus 1661 — 1709) — фламандський скульптор, що працював в Копенгагені. Представник антверпенської родини Квеллінус, відомий представник художніх надгробків доби бароко та декоративних скульптур.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Антверпен. Точної дати народження — не збережено, відома лише дата хрещення — 17 березня 1661 р. Походить з родини антверпенського скульптора Артуса Квеллінуса ІІ, його брати — Артус Квеллінус ІІІ (теж скульптор) та Корнеліс.

Художні навички здобув у майстерні батька. Створив подорож до Лондона, де працював разом з братом.

Наприкінці 1680-тих рр. прибув у Копенгаген, де закінчував надгробок фельдмаршала Ганса Шака. Вже тоді вважався талановитим скульптором, незважаючи на молодість. Працював в Данії сімнадцять (17) рокв, виконуючи замови данської аристократії, королівського двору та володарів сусідніх німецьких земель Шлезвіг-Гольштен. Створив нову форму художнього надгробка доби бароко, що мала значний вплив на місцевих майстрів.

Аби мати додаткові джерела прибутку, отримав у короля Данії дозвіл на торгівлю фламандським мереживом, яке надзвичайно поціновували у Європі, в Копенгагені. Його бізнес в Данії продовжила дружина скульптора після його смерті.

Разом з місцевими художниками та скульпторами був ініціатором заснування Королівської Академії мистецтв в Копенгагені. У 1707 р. повернувся на постійне життя в Антверпен, де і помер у вересні 1709 р.

Більшість творів виконав з допомогою учнів, мав велику майстерню. Частка скульптурних творів має стеріотипні рішення, як це виявляється після порівняння алегоричних скульптур з міста Орхус та паркових скульптур в Літньому саду Петербурга. Скульптор отримав замови від царя Петра І на скульптури для своєї резиденції через тісні політичні стосунки з королем Данії. З Копенгагену на службу в Петербург був запрошений також архітектор Доменіко Трезіні, автор будівлі Дванадцяти колегій (міністерств), перших споруд Олександро-Невської лаври, споруд у Петропавлівській фортеці та в Літньому саду.

Перелік творів (неповний)[ред. | ред. код]

Надгробок Константина Марселіса
  • Надгробок фельдмаршала Ганса фон Шака, Копенгаген, Ц-ва Трійці
  • Надгробок Константина Марселіса
  • Надгробок Софі Карізіус
  • Надгробок Петера Родстеена
  • Надгробок Йоргена Скіла
  • Надгробок Августа Фрідріха Шлезвіг-Голштейн-Готторпського
  • Скульптури каплиці канцлера Гуго фон Ленте
  • Надгробок мера Антона Вінклера
  • Вівтар для церкви Богородиці, Любек
  • Погруддя Томаса Хагена
  • Алегоричні скульптури, собор м. Орхус
  • Повтор алегоричних скульптур з собору м. Орхус , Літній сад, Петербург (богині Церера та Афіна, Німфа)
  • Садово-паркові скульптури для саду бароко палацу Фредеріксборг

Скульптури Літнього саду[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sergej O. Androssow: Werke von Thomas Quellinus in Rußland und Polen. In: Konstanty Kalinowski (Hrsg.): Studien zur barocken Gartenskulptur (=Seria historia sztuki, Band 26). Poznańska Drukarnia Naukowa, Poznań 1999, ISBN 83-232-0886-7, S. 97-116
  • Johannes Baltzer und Friedrich Bruns: Die Bau- und Kunstdenkmäler der Freien und Hansestadt Lübeck. Band 3: Kirche zu Alt-Lübeck. Dom. Jakobikirche. Ägidienkirche. Verlag von Bernhard Nöhring: Lübeck 1920, S. 79-84. Unveränderter Nachdruck 2001: ISBN 3-89557-167-9
  • Gustav Schaumann, Friedrich Bruns (Bearbeiter): Die Bau- und Kunstdenkmäler der Freien und Hansestadt Lübeck. Band 2, Teil 2: Die Marienkirche. Nöhring, Lübeck 1906.
  • Heike Barth: Der Fredenhagen-Altar des Thomas Quellinus in der Marienkirche zu Lübeck. Marburg 1996
  • Theodor Gaedertz: Rathsherr Thomas Friedenhagen und der von ihm gestiftete Hochaltar in der St. Marienkirche zu Lübeck. In: Theodor Gaedertz: Kunststreifzüge. Gesammelte Aufsätze aus dem Gebiete der bildenden Kunst und Kunstgeschichte. Max Schmidt, Lübeck 1889, S. 213—223 (Digitalisat)
  • Susanne Hecht: Der Fredenhagen-Altar in der Lübecker Marienkirche. Magisterarbeit, Berlin 2004, auch in: Zeitschrift des Vereins für Lübeckische Geschichte und Altertumskunde. Band 88, 2008, S. 149—199
  • Anne-Dore Ketelsen-Volkhardt: Thomas Quellinus und das «Staffage»-Epitaph. In: Anne-Dore Ketelsen-Volkhardt: Schleswig-holsteinische Epitaphien des 16. und 17. Jahrhunderts. Wachholtz, Neumünster 1989 (in: Studien zur schleswig-holsteinischen Kunstgeschichte 15) ISBN 3-529-02515-1
  • Hans Nieuwdorp: Antwerps beeldhouwwerk in Rusland. Drie meesterwerken van Thomas Quellinus te Sint-Petersburg. In: Bulletin [van de] Koninklijke Musea voor Schone Kunsten van België / Bulletin [des] Musées royaux des Beaux-Arts de Belgique KMSKB / MRBAB. Band 1989/91, Nr. 1/3, S. 317—329.
  • Viggo Thorlacius-Ussing: Billedhuggeren Thomas Quellinus. Kopenhagen 1926.
  • Viggo Thorlacius-Ussing: Die Arbeiten der Künstlerfamilie Quellinus in den Herzogtümern und in Norddeutschland. In: Nordelbingen. Band 6, 1927, S. 291—320

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

  1. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/quellinus-thomas-1