Торфінн Карлсефні — Вікіпедія

Торфінн Карлсефні
ісл. Þorfinnur Karlsefni
Народився 980
Ісландія
Помер 1007
Країна Ісландія
Діяльність мандрівник-дослідник
У шлюбі з Гудрід Торб'ярнардоттір
Діти Сноррі Торфіннссон

Торфінн Карлсефні (давньоскан. Þorfinnr Karlsefni близ. 980 — після 1007) — ісландський мореплавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Згідно з «Сагою про Еріка Рудого», Торфінн відплив з Гренландії в 1004 або 1005 р. на трьох суднах, що мали на борту 160 осіб, і досяг Вінланда, відкритого кількома роками раніше Лейфом Щасливим. Точне місце розташування поселень невідомо, але зараз місцевість ототожнюють з поселенням Л'Анс-о-Медовз, відкритим у сучасному Ньюфаундленді.

Сноррі Торфіннссон, син Торфінна від Гудрід Торбьярнардоттір, що народився восени в Вінланді був, мабуть, першою дитиною, що з'явилася на світ в Америці у батьків європейського походження. Змінивши місця трьох зимівель через вороже ставлення тубільців — «скрелінгів», Торфінн повернувся до Гренландії, ймовірно в 1006 або 1007 році, а потім в Ісландію. З ним прибули син Сноррі і два «скрелінги». Окрім Сноррі, у Торфінна також народився син Торбйорн.

Помер Торфінн після 1007 року. Його дружина Гудрід та син Сноррі відіграли важливу роль у християнізації Ісландії.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У Філадельфії стоїть пам'ятник Торфінну роботи ісландського скульптора Ейнара Йоунссона.

Торфінн Карлсефні в культурі[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Анохин Г. И. К этнической истории гренландских норманнов // Романия и Барбария. К этнической истории народов зарубежной Европы: Сб. / Под ред. С. А. Арутюнова и др. — М.: Наука, 1989. — С. 131—163. (рос.)
  • Буайе Режи. Викинги: История и цивилизация. Пер. с фр. — СПб. : Евразия, 2012. — 416 с. — 3000 прим. — ISBN 978-5-91852-028-4.
  • Викинги. Набеги с севера: Сб. / Пер. с англ. Л. Флорентьева. — М.: Терра, 1996. — 168 с.: ил. — Серия «Энциклопедия „Исчезнувшие цивилизации“». — ISBN 5-300-00824-3.
  • Возгрин В. Е. Гренландские норманны // Вопросы истории. — 1987. — № 2. — С. 186—187.
  • Джонс Гвин. Норманны. Покорители Северной Атлантики. — М.: Центрполиграф, 2003. — 301 с.
  • Ингстад Хельге. По следам Лейва Счастливого. — Л.: Гидрометеоиздат, 1969. — 246 с.
  • Ласкавый Г. В. Викинги: Походы, открытия, культура. — Минск: МФЦП, 2004. — 322 с. — Серия «Народы Земли».
  • Роэсдаль Эльсе. Мир викингов. Викинги дома и за рубежом / Перевод с дат. Ф. Х. Золотаревской. — СПб.: Всемирное слово, 2001. — 272 с.
  • Стриннгольм Андерс Магнус. Походы викингов / Пер. с нем. А. Шемякина. Под ред. А. А. Хлевова. — М.: ООО «Изд-во АСТ», 2002. — 736 с. — Серия «Историческая библиотека»[1].
  • Wahlgren, Erik. Los Vikingos y América. Barcelona: Destino (1990). 84-233-1915-6.

Посилання[ред. | ред. код]