Транспорт Львова — Вікіпедія

Львів — найбільший транспортний вузол заходу України, через який проходить низка національних автострад європейського значення, важливі залізничні шляхи. У місті знаходиться міжнародний аеропорт Львів.

Автомобільний транспорт та інфраструктура[ред. | ред. код]

Львів — важливий центр автомобільних перевезень, який лежить на шляху з центральної та північної України в Центральну Європу.

Через Львів проходять наступні автошляхи:

У 2008 році було відовлено покриття на автодорозі М06, в тому числі по всій довжині Львівської кільцевої дороги. Під час підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 у Львові вперше за роки незалежності був масштабний ремонт більшості магістральних вулиць. Впродовж 2012—2020 у транспортна інфраструктура Львова суттєво покращилася.

Навколо Львова збудована незамкнена об'їзна дорога, яку планують замкнути. Станом на кінець 2020 року вилучено 16 із необхідних 52 ділянок у 43 власників. Вже розроблена тендерна документація відповідно до правил та політики міжнародних фінансових організацій і передана в Укравтодор. Міжнародний тендер на будівельні роботи буде оголошено у 2021 році структурним підрозділом Укравтодору ДП «Укрдорінвест»^[1].

Також проводяться роботи з реконструкції автомобільної дороги Т-14-25 Миколаїв — Городок — Жовква — Кам'янка-Бузька — Бібрка, яка стане великим транзитним кільцем навколо Львова. Ремонтно-будівельні роботи на замовлення Служби автомобільних доріг у Львівській області підрядна організація Onur Group Ukraine розпочала восени 2020 року. Вартість робіт — 975,9 млн грн^[2].

Планується спорудження платного автобану «Київ — Краковець», який стане частиною пан'європейського транспортного коридору «Київ — Берлін».

Повітряний транспорт[ред. | ред. код]

Пасажирські повітряні перевезення у Львові здійснюються через міжнародний аеропорт «Львів», який знаходиться у межах міста за 6 км від Львівської опери (знаходиться на Проспекті Свободи в центральній частині міста).

Розміри злітно-посадкової смуги — 2 510 на 45 метрів. 2012 року був побудований новий термінал А. До початку карантинних обмежень зі Львова було понад 70 напрямків у 25 країн світу. Після запровадження безвізового режиму до Львова зайшли такі авіакомпанії як Ryanair та Wizz Air. 2017 року вперше у своїй історії аеропорт став четвертим за рівнем завантаженості в Україні. У 2018 та 2019 роках Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького став третім за обсягом пасажиропотоку в Україні, після Міжнародного аеропорта «Бориспіль» та Міжнародного аеропорта «Київ». В умовах пандемії та карантину 2020 року аеропорт Львова став другим за рівнем завантаженості в Україні після Борисполя.

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

Сьогодні Львів — резиденція управління Львівської залізниці — найстаршої та однієї з найбільших складових Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Перший потяг прибув до Львова з Відня 4 листопада 1861 року. 1866 року було прокладено гілку до Чернівців, а у 1869 — до Бродів. На початку 20 століття виникла необхідність будівництва нового вокзалу у Львові. Нову споруду було здано 26 березня 1904 року. Вокзал вважався одним із найкращих у Європі, як із архітектурної, так і з технічної точок зору.

Сучасний Львів є важливим залізничним вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) з іншою частиною держави. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. Заплановано втілення проєкту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з Польщею залізничною лінією з європейською шириною колії, що дозволить значно пришвидшити залізничний перетин українсько-польського кордону. Цей проєкт внесено в топ-10 пріоритетних інвестиційних проєктів України.^[3]

З 1951 року у Стрийському парку міста діє Львівська дитяча залізниця — виховний та освітній позашкільний заклад, місце відпочинку дітей та дорослих.

Починаючи з 2011 року до Львова курсують поїзди Інтерсіті+. Львівський вокзал традиційно є другим за пасажиропотоком в Україні, обслуживши 8,3 млн пасажирів у 2018 році^[4] та 7,8 млн у 2019^[5]. 2020 року відбулася реконструкція Двірцевої площі.

Міський транспорт[ред. | ред. код]

Міський громадський транспорт Львова складається з мережі трамвайних, тролейбусних та автобусних маршрутів. Зокрема, станом на 2022 рік офіційно у місті налічується 8 трамвайних маршрутів, 11 тролейбусних та 62 автобусних маршрути (частина з цих маршрутів тимчасово не обслуговується або змінені на час воєнного стану^[6], також не курсують нічні маршрути).

Пасажиропотік львівського громадського^[7] та автомобільного транспорту (млн пас)^[8]:

Історія[ред. | ред. код]

Історія громадського транспорту у Львові бере початок з 18 століття. Тоді у місті з'явилися диліжанси і відники, які у Львові отримали назву «тарадайки». 1835 року у Львові з'явився перший в Україні регулярний маршрут громадського транспорту — кінний омнібус, який сполучав середмістя з Винниками^[9]. Згодом у місті з'явилися кінний та електричний трамваї, автобуси, тролейбуси, маршрутні таксі, рейковий автобус. Існують проєкти спорудження у Львові метрополітену.

Восени 2011 року у Львові розпочалась реорганізація транспортної системи. В рамках цієї реорганізації впроваджується транспортна стратегія, розроблена спеціалістами французької компанії «Луї Бергер» (фр. Louis Berger) разом з фахівцями кафедри транспортних технологій НУ «Львівська політехніка». Одним з головних акцентів нової транспортної схеми є надання пріоритету електротранспорту та розвантаження центральної частини міста від автобусного транспорту.

В кінці 2011 — на початку 2012 у Львові запроваджено сучасну систему управління дорожнім рухом. 29 транспортних розв'язок на маршрутах трамваїв № 2 і 6 обладнано контролерами руху та сучасними світлофорними об'єктами. Вони керуються із єдиного центру керування рухом, який розміщено на вул. Коновальця.^[10]

Станом на 2020 рік у Львові діє можливість безконтактної оплати проїзду за допомогою смартфону в електротранспорті та деяких автобусних маршрутах. Значна частина маршрутів пролягає по виділених смугах для Громадського транспорту, які почали влаштувати починаючи з 2018 року. Смуги для громадського транспорту зараз є на проспекті Свободи, проспекті Чорновола, вулицях Зелена, Хуторівка, Наукова, Підвальна, Хмельницького та інших.

Трамваї[ред. | ред. код]

У 1880 році у Львові було відкрито першу в Україні мережу кінного трамваю. Перші гілки сполучили залізничний вокзал із площею Митною та Підзамче. 1894 року у місті відкрили електричний трамвай, мережа якого після 1907 року почала невпинно рости. Проте, після впровадження у 1952 році тролейбуса, трамвайні маршрути почали закривати, замінюючи їх тролейбусними. Цей процес остаточно зупинено всередині 1980-их років.

17 листопада 2016 року відбулися офіційне відкриття і запуск трамвайної лінії, що сполучає трамвайну мережу Львова із житловим масивом Сихів.

2 вересня 2020 року, Львівська міська рада підписала угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та консорціумом «Спільне українсько-німецьке підприємство ТОВ «Електронтранс» та ТОВ «ЕлектронМаш» на постачання 10 нових п'ятисекційних трамваїв Електрон T5L64. Загальна вартість нових трамваїв – 20,8 млн євро, більша частина з яких – це кредит від ЄІБ.

13 вересня 2021 року на вул. Промисловій запрацювало нове трамвайне депо, яке реконструювали в межах проєкту Європейського банку реконструкції та розвитку^[11].

Сьогодні трамвайний парк Львова складається з 118 трамваїв чехословацького виробництва Tatra KT4 та 9 трамваїв львівського виробництва Електрон. Налічується 8 трамвайних маршрутів, які експлуатуються ЛКП «Львівелектротранс».

Вартість проїзду, незалежно від відстані, становить 7/6 (при безготівковій оплаті) грн. (загальна) та 3,50/3 грн. (для учнів і студентів). Проїзні квитки можна придбати у газетних кіосках, терміналах та безпосередньо у водіїв трамваїв під час зупинки. Куплений квиток потрібно обов'язково прокомпостувати — покласти квиток у один з компостерів, що висять на стінах, та пробити його (незакомпостований квиток не дає права на проїзд).

Тролейбуси[ред. | ред. код]

Тролейбуси у Львові були введені у експлуатацію у 1952 році. Перший маршрут сполучив залізничний вокзал із площею Міцкевича.

На сьогодні тролейбусний парк налічує близько 70 (до 60 на маршрутах) машин типів LAZ-Е183D1, ЛАЗ-52522, Skoda 14Tr, Skoda 15Tr, Богдан Т601.11 та Electron T191. Налічується 10 тролейбусних маршрутів, які експлуатуються ЛКП «Львівелектротранс».

Вартість проїзду, незалежно від відстані, становить 7/6 (при безготівковій оплаті) грн. (загальна) та 3,50/3 грн. (для учнів і студентів). Проїзні квитки можна придбати у газетних кіосках, терміналах та безпосередньо у водіїв тролейбусів під час зупинки. Куплений квиток потрібно обов'язково прокомпостувати — покласти квиток у один з компостерів, що висять на стінах, та пробити його (незакомпостований квиток не дає права на проїзд).

Автобуси[ред. | ред. код]

Організатором автобусних перевезень у м. Львові є Управління транспорту Львівської міської ради (УТ ЛМР). Правове регулювання галузі пасажирських перевезень здійснює Закон України Про Автомобільний транспорт, постанова Кабінету Міністрів України № 1081 та інші підзаконні нормативно-правові акти України.

Перша автобусна лінія запрацювала у місті у 1928 році, вона сполучила площу Кропивницького з аеропортом. Найбільшого розмаху автобусний рух у Львові набув в часи приналежності міста до Радянського Союзу. Після його розпаду громадські автотранспортні перевезення було монополізовано приватними перевізниками на маршрутних таксі. Впродовж років незалежності України у Львові поступово було закрито всі автобусні маршрути з подальшою їх заміною на маршрути, які працювали у режимі маршрутного таксі і обслуговувалися мікроавтобусами — так званими «маршрутками». 2009 року Львівська міська рада розпочала процес відновлення руху великих та надвеликих автобусів у Львові: відкрито кілька маршрутів, що обслуговуються автобусами великої і надвеликої місткості. До 2012 року планувалося збільшити парк великих автобусів до 92 одиниць, однак тоді цього не сталося^[12].

Згідно з конкурсом 2018 року на міські маршрути в будні мали б виходити 578 (586) автобусів, із яких не менше 150 автобусів великого класу (12 м), і не менше 428 середнього класу (8 м) місткістю не менше 35 пасажирів. Недостача автобусів на маршрутах станом на березень 2019 — не менше 150 одиниць. В комунальному АТП-1 незадіяними залишається 22 ЛАЗи, і не менше 50-ти Електронів / МАЗів. Бракує щонайменше ще 100 водіїв.

Станом на квітень 2019 в місті нараховувалося 56 міських автобусних маршрутів, які обслуговуються 4 приватними перевізниками та комунальним АТП № 1. Працює лише 51 маршрут, з них 9 на тимчасових договорах. 5 маршрутів взагалі не обслуговуються впродовж кількох місяців (перевізників не визначено).

Загальний випуск становив близько 450 автобусів, з яких до 170 великого класу (12 м), і 280 середнього класу (Богдан / Еталон). Львівське комунальне АТП-1 обслуговує 24 маршрути (7 на тимчасових договорах), а також експрес «Аеропорт — Залізничний вокзал». Чотири приватні перевізники обслуговують 26 маршрутів (2 на тимчасових договорах).

Комунальне АТП-1 має у власності 281 автобус: 115 Електрон А18501 100 МАЗ 203, 28 ЛАЗів, 18 БАЗ А08110 «Волошка», 20 Ataman А092H6. Також є кількадесят вживаних автобусів з країн Європи. Випуск на маршрути АТП-1: 142 Електрони / МАЗи, 14 Атаманів, 12 БАЗів. Ще 3 маршрути (№ 20, 32, 37) обслуговують приватні субпідрядники АТП-1 на Богдан А092/ БАЗ-А079.

В 2019 році запланована закупівля ще 100 низькопідлогових автобусів пасажиромісткістю 95 осіб в кредит в рамках проєкту «Міський громадський транспорт України», фінансування якого погодив Європейський інвестиційний банк.

Чотири приватні перевізники випускають на маршрути переважно автобуси малого класу БАЗ-А079 «Еталон», Богдан А092 середнього класу (близько 280 одиниць), 10-метрові Богдан А601, а також вживані автобуси з Європи (близько 35 одиниць).

Всі автобусні маршрути Львова працюють в режимі «Звичайний» (крім експресу в Аеропорт). Вартість проїзду — 7 грн (станом на вересень 2020 року). Право на безкоштовний проїзд мають всі пільгові категорії, яким це гарантує закон, а також пенсіонери за віком, особи з інвалідністю 3-ї групи та школярі у час навчального року

Рейковий автобус[ред. | ред. код]

Міський рейковий автобус у Львові діяв з 1 грудня 2009 до 1 червня 2010 року. Цей, новий для України вид транспорту, обслуговувався автомотрисою, що рухалася залізничними коліями в межах міста. Львівський рейковий автобус сполучав мікрорайон Сихів із залізничним вокзалом та районом Підзамче.

Вартість проїзду становила 1 гривню 50 копійок. За день рейковий автобус здійснював спочатку 7, а потім — 5 рейсів.

1 червня 2010 року рейковий автобус закрили через значні збитки: за весь період курсування послугами рейкового автобуса на дільниці Сихів–Підзамче скористалися 67 903 пасажири, доходи від продажу проїзних квитків становили 84 879 грн, експлуатаційні 1 256 000 грн, прямі збитки — 1 181 000 грн.

Пішохідна та велоінфраструктура[ред. | ред. код]

Офіційно будувати велоінфраструктуру в місті почали в 2011 році, коли на вул. Вороного облаштували велосмугу із покриттям з червоної плитки. Вона ж стала і першою у Львові контрсмугою, де велосипедний рух має здійснюватись проти автомобільного руху. Станом на 2020 рік у Львові є понад 100 км велосмуг^[13].

2014 року вперше почав діяти онлайн-сервіс таксі Uklon, у 2017 — Uber, 2018 — Bolt. 2015 року запрацювали боларди які обмежують рух на авто у пішохідній зоні центру міста. З 2016 року у місті діє Інститут просторового розвитку^[14] який займається плануванням і проєктуванням вулиць, архітектурою, плануванням громадських просторів, пішохідних зон.

У 2018 році у Львові з'явився перший сервіс із прокату велосипедів, а у 2020 почали діяти сервіси з прокату електросамокатів.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Транспорт Львова

п о р Львів у темах Львів • Назви • Герб • Логотип • Хоругва • Міська рада • Адміністративний поділ • Міські голови • Історія • Хронологія • Населення • Торгові центри • Театри • Кінотеатри • Музеї • Бібліотеки • Пам'ятники • Храми • Пам'ятки архітектури, містобудування та історії • Пам'ятки архітектури національного значення • Вищі навчальні заклади • Спорт • Парки • Природно-заповідний фонд • Вулиці • Площі • Фонтани • Транспорт • Зв'язок • Персоналії • Львівська ґвара • Агломерація