Трач Богдан Іванович — Вікіпедія

Богдан Трач
 Поручник
Загальна інформація
Народження 1923(1923)
с. Ягільниця, Чортківський район, Тернопільська область
Смерть 28 листопада 1950(1950-11-28)
с. Острів, Галицький район, Івано-Франківська область
Громадянство  Українська держава (1941)
Псевдо «Бодьо», «Воля», «Дунай», «Юра», «102/22», «Ю-2/22», «12»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
Станиславівський окружний провідник ОУН
вересень 1949 — 28 листопада 1950
ПопередникМикитюк Михайло
НаступникІванишин Петро Михайлович

серпень 1946 — вересень 1949
ПопередникАндрусяк Василь Васильович
Наступникдемобілізація

Командир вишкільної сотні СШ «Олені»
липень 1944 — травень 1945

Командир сотні «Змії»
30 червня 1944 — липень 1944
ПопередникАндрусяк Василь Васильович
НаступникМоскалюк Онуфрій Ількович

Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 22.01.1946

Богдан Томович Трач (псевдо: «Бодьо», «Воля», «Дунай», «Юра», «102/22», «Ю-2/22», «12»; нар. 1923, с. Ягільниця, нині Чортківський район, Тернопільська область — пом. 28 листопада 1950, між селами Острів і Курипів, Галицький район, Івано-Франківська область) — український військовик, поручник УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Кузь-«Руслан», Богдан Трач-«Дунай», Михайло Дяченко-«Гомін»

Народився у сім'ї священика[1] на Станіславщині. Освіта — середня: закінчив одну зі станиславівських гімназій.

Член ОУН. Служив в українській допомоговій поліції (1942—1943) на Тернопільщині.

У підпіллі з 1943 р. Вояк УНС, а відтак бунчужний сотні «Змії» куреня «Скажені» групи «Чорний Ліс» (1944). Курсант старшинської школи УПА «Олені» (1944). Командир сотні «Змії» з 30.06.1944. Пройшов додатковий вишкіл у СШ «Олені», після чого став командиром вишкільної сотні цієї школи.

Навесні 1945 року ад'ютант командира ВО 4 «Говерля» Миколи Твердохліба — «Грома» (1945-08.1946), командир Станіславського ТВ-22 «Чорний ліс» (08.1946-09.1949), водночас військовий (весна 1946 — осінь 1949), організаційний референт (осінь 1947 — осінь 1949), референт пропаганди (поч. 1949 — 09.1950), керівник (осінь 1949 — 11.1950) Станиславівського окружного проводу ОУН.

Загинув разом з дружиною і трьома побратимами у криївці в бою проти чекістської опергрупи і другого стрілецького батальйону 333 СП ВВ МДБ.

В центрі с. Острів встановлено величний пам’ятний хрест Богдану Трачу і його побратимам.

Звання[ред. | ред. код]

  • Старший булавний (восени 1944);
  • Хорунжий (15.04.1945);
  • Поручник (22.01.1946).

Нагороди[ред. | ред. код]

15 серпня 1946 року нагороджений Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943–1949. Довідник ІІ. – Нью-Йорк: Пролог, 1995. – С. 95.
  2. УПА-Захід. Наказ Ч. 20 від 15 серпня 1946. – Арк. 2 // Архів ЦДВР. – Ф. 9. – Т. 29.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Архів УСБУ ІФО. — Ф. 4. — Спр. 32603. — Т. 3. — Арк. 211.
  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—1949. Довідник другий. — Нью-Йорк: Пролог, 1995. — С. 95.
  • Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 818—819.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 22: Станиславівська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1951 / упоряд. Дмитро Проданик, Степан Лесів. — Київ; Торонто, 2013. — С. 1134.
  • Степан Лесів. Трагічна доля Богдана Трача («Дуная») – провідника Станиславівської округи ОУН.// Калуські історичні студії. — Івано-Франківськ:Фоліант, 2023. — Т. 7. — С. 208-217. — ISBN 978-617-8210-17-5.

Посилання[ред. | ред. код]