Тримедоксиму бромід — Вікіпедія

Тримедоксиму бромід
Систематична назва (IUPAC)
1,1′-propane-1,3-diylbis{4-[(E)-(hydroxyimino)methyl]pyridinium} dibromide
Ідентифікатори
Номер CAS 56-97-3
Код ATC
PubChem 5359236
Хімічні дані
Формула C15H18Br2N4O2 
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду 2 hours (mean)
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

Experimental; in military use

Шляхи введення Внутрішньом'язова ін'єкція

Тримедоксиму бромід (МНН) (дипіроксим, dipyroxime, ТМБ-4) — оксим, який використовується в лікуванні фосфорорганічних отруєннь[en].[1]

Є реактиватором холінестерази у синаптичних щілинах нервів.

Злегка жовтуватий, дрібнокристалічний порошок без запаху, гіркого смаку. Легко розчинний у воді, мало - у спирті. Водні розчини (додаванням буфера) блідо-жовтого кольору; рН 3,7-4,2; стерилізують за +100 °C протягом 30 хв.

Фармакологічна дія[ред. | ред. код]

Реактиватор холінестерази, знижує секрецію шлункового соку та концентрацію соляної кислоти у шлунковому соку  .

Застосування[ред. | ред. код]

Показання

Отруєння фосфорорганічними сполуками в комбінації з холіноблокуючими ЛЗ (атропін, апрофен); профілактично, у поєднанні з атропіном, за відсутності явних ознак отруєння (після дії отрути на організм); виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; пароксизмальні порушення ритму серця - основою для застосування служать спостереження про пригнічення активності тканинної (ацетилхолінестерази) та сироваткової холінестерази при ІХС та інфаркті міокарда.

Протипоказання

Гіперчутливість.

Побічна дія

Алергічні реакції.

Режим дозування[ред. | ред. код]

Залежно від тяжкості отруєння, одноразово або кілька прийомів. При початкових ознаках отруєння (збудження, міоз, підвищене потовиділення, слиновиділення, початкові явища бронхореї) – п/к, 2-3 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату та 1 мл 15 % розчину трімедоксиму броміду. Якщо симптоми отруєння не зникають, вводять вдруге атропін та тримедоксиму бромід у тій же дозі. При більш важких явищах (посмикування м'язів, судоми, сопорозний або коматозний стан, багата бронхорея) - внутрішньовенно до 3 мл 0,1% розчину атропіну сульфату і одночасно внутрішньом'язово або внутрішньовенно 1 мл 15% розчину тримедоксиму броміду. Введення атропіну у зазначеній дозі повторюють через кожні 5-6 хв, до повного усунення бронхореї та появи ознак атропінізації. При необхідності тримедоксиму бромід вводять через 1-2 години повторно; середня доза у тяжких випадках - 3-4 мл 15% розчину (0,45-0,6 г). В особливо тяжких випадках, що супроводжуються зупинкою дихання, - до 7-10 мл. У хворих, які перебувають у несвідомому стані та за наявності труднощів для внутрішньовенного введення ЛЗ можуть бути введені внутрішньомовно. Для усунення пароксизмальних порушень ритму серця: внутрішньовенно струминно, 150 мг (1 мл 15 % розчину в 10 мл 0,9 % розчину NaCl), потім внутрішньовенно краплинно, 2 мл 15 % розчину (300 мг) в 100 мл 0 9% розчину NaCl (всього 430 мг).

Зберігання

У сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Giniatullin RA, Shabunova IA, Nikol'skiĭ EE, Bukharaeva EA. Dipiroksim kak blokator ionnykh kanalov, aktiviruemykh atsetilkholinom, v skeletnoĭ myshtse krysy [Dipyroxime as a blocker of ion channels activated by acetylcholine in rat skeletal muscle]. Biull Eksp Biol Med. 1987 Jun;103(6):690-2. Russian. PMID 2439141

Література[ред. | ред. код]

  • Use of cholinesterase reactivator dipyroxime to abolish paroxysmal arrhythmias. Svistov, A.S.; Iavorskiĭ, A.D.; Chaplygo, P.S. Kardiologiia 30(6): 102-103, 1990. PMID 1699021
  • Search for a Prospective Reactivator of Cholinesterase among Bispyridinium Derivatives. Mokhort, N.A.; Pritula, T.P. Neurophysiology 34(2-3): 184-184. 2002. DOI: 10.1023/a:1020799115979

Посилання[ред. | ред. код]