Трошкін Володимир Миколайович — Вікіпедія

Ф
Володимир Трошкін
Володимир Трошкін
Володимир Трошкін
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Миколайович Трошкін
Народження 28 вересня 1947(1947-09-28)
  Єнакієве
Смерть 5 липня 2020(2020-07-05) (72 роки)
Зріст 172 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968—1969
1969—1977
1978
СРСР СКА (Київ)
СРСР «Динамо» (Київ)
СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ)
63 (9)
205 (21)
16 (14)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971-1972, 1975-1976
1972—1977
СРСР СРСР (ол.)
СРСР СРСР
14 (1)
31 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
?
1980—1982
1983—1984
1985—1996
СРСР СКА (Київ)
СРСР «Авангард» (Рівне)
СРСР «Авангард» (Рівне)
СРСР/Україна молодіжні збірні України
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 15 лютого 2010.

Володи́мир Микола́йович Тро́шкін (нар. 28 вересня 1947, Єнакієве — пом. 5 липня 2020[1]) — футболіст, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1998)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Трошкін народився 1947 повоєнного року в донбаському Єнакієвому.

Трошкін у футболі[ред. | ред. код]

Головним захопленням був футбол. До заводської футбольної команди Володю привів батько, який, до речі, сам грав у футбол до сорока трьох років. За кілька років Трошкін-молодший вже захищав честь Єнакієвого на першості Донецької області. Тоді у двох лігах змагалося майже сімдесят команд.

Армійську службу відбував у спортивній роті, але згодом з'явився в київському СКА. Допоміг Володимир Терентійович Богданович, який тоді працював в армійському клубі. Саме він порекомендував Віктору Маслову звернути увагу на талановитого півзахисника. Трошкіна швидко зробили «міліціонером» і перевели до київського «Динамо». Через кілька місяців він дебютував за столичний клуб, зігравши 20 хвилин проти мінських одноклубників.

Футбольні досягнення[ред. | ред. код]

Впродовж майже десятирічної ігрової кар'єри Трошкін вісім років відіграв у київському «Динамо». В його активі — 205 матчів та 21 гол. На прохання Андрія Біби допомагав дніпропетровському «Дніпру», відігравши 14 матчів. В європейських кубкових турнірах за «Динамо» зіграв 38 поєдинків, записавши на свій рахунок 4 голи.

Трошкін — володар Суперкубка Європи і Кубка володарів кубків (1975). Другий призер чемпіонату континенту (1972), третій призер Олімпіади-76, чемпіон Радянського Союзу 1971, 1974, 1975 та 1977 років, срібний призер чемпіонатів СРСР 1972, 1973 і 1976 (осінь), володар Кубка СРСР 1974. В офіційних списках «33 найкращих» першим був («за» — 186) у 1974 і 1975 роках, другим («за» — 186) — у 1976 році.

Почесний громадянин Єнакієвого[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (2004)[4] і ІІ (2005)[5] ступенів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помер легендарний захисник Динамо Володимир Трошкін
  2. Указ Президента України від 27 января 1998 року № 59/98 «Про відзначення працівників фізичної культури і спорту»
  3. За даними сайту «Enakievets». Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 8 січня 2011.
  4. Указ Президента України від 14 липня 2004 року № 795/2004 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів та активістів українського футболу»
  5. Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»

Посилання[ред. | ред. код]