Трубопровід наземний — Вікіпедія

Трубопровід наземний (рос. трубопровод наземный; англ. surface pipeline, above-ground pipeline; нім. Dammrohrleitung, oberirdisch verlegte Rohrleitung f) — комплекс споруд для транспортування газоподібних, рідких або твердих продуктів, що прокладається на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод, боліт і т. ін. Т.н. може бути незаглибленим (відстань від осі труби до поверхні ґрунту бл. 0,2 Д_з, де Д_з — зовнішній діаметр труби) або напівзаглибленим (відстань від верхньої твірної труби до поверхні ґрунту менше 0,6 Д_з). Незаглиблені і напівзаглиблені трубопроводи бувають відкритими (без обваловування), в насипі і плаваючими. Т.н. складається з прямолінійних і компенсаційних ділянок. Область застосування Т.н. обмежується тим, що ґрунтовий насип над трубою порушує природний стан земельної поверхні і природний водостік, створює штучну перешкоду транспортному руху; застосування Т.н. в густонаселених та сільськогосподарських районах недоцільне.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Білецький В. С., Фик М. І. Основи транспорту природних вуглеводнів / За ред. І. М. Фика. Харків: НТУ ХПІ, 2019. 274 с.

У Вікісловнику є сторінка трубопровід.

Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.