Трьохсвятительська церква (Київ) — Вікіпедія

Василівська (Трьохсвятительська) церква
Василівська (Трьохсвятительська) церква
50°27′26″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.45722222224999598° пн. ш. 30.52125000002777711° сх. д. / 50.45722222224999598; 30.52125000002777711Координати: 50°27′26″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.45722222224999598° пн. ш. 30.52125000002777711° сх. д. / 50.45722222224999598; 30.52125000002777711
Тип споруди православний храм і втрачена спорудаd
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Засновник Великий князь Святослав Всеволодович
Кінець будівництва 1183
Зруйновано 19351936
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль бароко
Адреса Десятинна вул., 8
Епонім Свято Трьох Святителів
Трьохсвятительська церква (Київ). Карта розташування: Київ
Трьохсвятительська церква (Київ)
Трьохсвятительська церква (Київ) (Київ)
Мапа
CMNS: Трьохсвятительська церква у Вікісховищі

Васи́лівська (Трьохсвяти́тельська) це́рква — зруйнована православна церква, збудована на київському Ярославовому «Великому дворі» князем Святославом Всеволодовичем 1183 року. Являла собою чотиристовпний хрестовокупольний храм з фасадами, розчленованими пілястрами з півколонами. Характерна споруда київської архітектурної школи другої половини XII століття.

Історія[ред. | ред. код]

Побудована 1183 року. Назва храму відсилає до Свята Трьох Святителів.

Реставрована близько 1640 року за сприяння Петра Могили. Король Польщі Владислав IV Ваза грамотою від 7 червня 1640 року надав Києво-Братському монастирю права на церкву.[1] Під час другої реставрації за митрополита Варлаама (Ясинського) отримала бароковий вигляд.

1904 року біля церкви було збудовано дзвіницю[2].

Закрита згідно з Постановою Президії Київської міської ради від 8 серпня 1934 року під приводом розпаду громади.

Знищена більшовиками у 19351936 для будівництва будівлі Раднаркому УРСР, в якій зараз розташоване Міністерство закордонних справ України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ и документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 70—71.
  2. Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).

Джерела[ред. | ред. код]