Тугоплавкі метали — Вікіпедія
Тугопла́вкі мета́ли — одна з груп металів, чия температура плавлення вища за температуру плавлення заліза (1539 °C).
До тугоплавких металів відносять титан, цирконій, гафній, ванадій, ніобій, тантал, хром, молібден, вольфрам, реній. Всі ці елементи (окрім хрому) відносяться до рідкісних металів, а реній — до розсіяних рідкісних металів. Високою температурою плавлення відзначаються також метали платинової групи та торій, але вони за технічною класифікацією не стосуються тугоплавких металів.
Велике значення тугоплавких металів, сплавів та елементів, пов'язано з їх винятково сприятливими властивостями та сукупностями ознак, притаманних для окремих тугоплавких металів.
Одна з найважливіших галузей застосування більшості тугоплавких металів — використання їх у вигляді сплавів у якості жаростійких матеріалів, насамперед в літакобудуванні, ракетній та космічній техніці, атомній енергетиці, високотемпературній техніці. Деталі зі сплавів тугоплавких металів водночас, зазвичай закривають жаростійкими покриттями (наприклад, ніобій окиснюється за температури вище 400 °C, тож для таких застосувань необхідне його захисне покриття, щоби запобігти крихкості сплаву)[1]. Тугоплавкі метали та їх сплави використовуються як конструкційні матеріали у машинобудуванні, суднобудуванні, електронній, електротехнічній, хімічній, атомній промисловості та в інших галузях техніки. Широке застосування мають оксиди і багато інших хімічних з'єднань тугоплавких металів.[2]
Посилання[ред. | ред. код]
- Тугоплавкі матеріали // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 197. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- http://vseslova.com.ua/word/Тугоплавкі_метали-109566u [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Rudman, Peter S. (17 грудня 1965). HIGH-TEMPERATURE PROPERTIES AND ALLOYING BEHAVIOR OF THE REFRACTORY PLATINUM-GROUP METALS. Процитовано 6 червня 2023.
- ↑ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ, В.З. КУЦОВА, О.А. НОСКО, М.А. КОВЗЕЛЬ (м. Дніпро, 2007). СПЕЦІАЛЬНІ СПЛАВИ, РІДКОЗЕМЕЛЬНІ ТА БЛАГОРОДНІ МЕТАЛИ.
Джерела[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |