Турач Шлегеля — Вікіпедія

Турач Шлегеля
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Campocolinus
Вид: Турач Шлегеля
Campocolinus schlegelii
(Heuglin, 1863)
Синоніми
Francolinus schlegelii Heuglin, 1863
Peliperdix schlegelii (Heuglin, 1863)
Посилання
Вікісховище: Campocolinus schlegelii
Віківиди: Campocolinus schlegelii
ITIS: 553834
МСОП: 22678744
NCBI: 903963

Тура́ч Шлегеля[2] (Campocolinus schlegelii) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[3]. Мешкає на півночі Центральної Африки. Вид названий на честь німецького орнітолога Германа Шлегеля[4].

Довжина птаха становить 21-24 см, самці важать 250 г, самиці 220 г. Тім'я сірувато-коричневе, поцятковане рудувато-коричневими плямами, решта голови охриста. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, легко поцяткована темними смугами, пера на ній мають темні стрижні. Нижня частина тіла біла, поцяткована чорними смугами, боки поцятковані рудувато-коричневими плямами. Хвіст рудувато-коричневий, легко поцяткований чорними смугами. Підборіддя і горло світло-охристі. Дзьоб чорний, біля основи жовтий. Лапи жовті, у самців на лапах є шпори. Самиці є дещо меншими за самців, нижня частина тіла у них менш смугаста, на коричневій спині менше білих плям.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Турачі Шлегеля мешкають в Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді і Південному Судані. Вони живуть у високотравних саванах, де ростуть дерева Isoberlinia doka і трави Andropogon. Живляться комахами, насінням трав і листям Isoberlinia doka. Сезон розмноження триває з вересня по листопад. Гніздяться на землі, в кладці від 2 до 5 яєць.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Campocolinus schlegelii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 жовтня 2022.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 350. ISBN 978-1-4081-2501-4.