Тускарора (мова) — Вікіпедія

Тускарора
Скаруре (Ska:rù:rę')
Поширена в	Канада, США
Носії	3 (2007)
Класифікація	Ірокезька сім'я Північна група Тускарора-Ноттовей
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	tus

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тускарора.

Тускарора (англ. Tuscarora language), самоназва — скаруре (Ska:rù:rę' ) — мова індіанського племені тускарора. Належить до північної групи ірокезької мовної сім'ї^[1]. Була поширена на півдні канадської провінції Онтаріо, в штаті Північна Кароліна та на північному заході штату Нью-Йорк (у районі Ніагарського водоспаду).

Мові тускарора загрожує зникнення. Станом на середину 1970-х років налічувалося лише 52 носії мови в резервації Тускарора в штаті Нью-Йорк та в резервації Шість націй річки Ґранд (англ. Six Nations of the Grand River), що поблизу Брантфорда в провінції Онтаріо. Школа Тускарора в Льюїстоні мала на меті сприяти збереженню мови, проте єдиними носіями залишаються люди похилого віку.

За даними ЮНЕСКО на 2007 рік налічувалося лише 3 носії мови^[2].

Граматика мови тускарора достатньо складна. Для писемності використовується латиниця з деякими доповненнями, варіаціями та діакритичними знаками.^{[джерело?]}

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Tuscarora. Glottolog (англ.). Процитовано 10 березня 2019.
↑ UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org (англ.). Процитовано 10 березня 2019.

Література[ред. | ред. код]

A grammar of Tuscarora / Marianne Mithun Williams. — New York ; London : Garland publishing, 1976.

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Tuscarora. Glottolog (англ.). Процитовано 10 березня 2019.

[2] UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. www.unesco.org (англ.). Процитовано 10 березня 2019.

[1]

[2]