Сільваші Тіберій Йосипович — Вікіпедія

Тіберій Сільваші
Tiberiy Szilvashi
	Файл:Тіберій Сільваші Tiberiy Szilvashi.jpg
Народження	13 червня 1947 (76 років); Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	Інсталяція[d]
Навчання	Київський державний художній інститут
Діяльність	абстракціоніст, рисувальник
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Тіберій Йосипович Сільваші (народився 13 червня 1947 у м. Мукачеве, Закарпатська обл., СРСР) — український художник-абстракціоніст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. Картини Сільваші зберігаються у музеях ^{[джерело?]} Мюнхена, Відня, Нью-Джерсі, Запоріжжя, Харкова, Ужгорода, Києва, у зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, а також у приватних колекціях в Європі та США. Живе і працює в Києві. Представник Нової хвилі.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1962—66 роках навчався у республіканській художній школі імені Т. Шевченка у Києві. З 1965 по 1972 роки навчався у Київському державному художньому інституті. З 1978 року — член спілки художників України.

З 1988-1992р. був членом управління спілки художників.

Захопився абстрактним мистецтвом, але в радянскі часи не міг виставляти ці «формалістичні» твори, які не брали на офіційні виставки й перебували тимчасово в «андеграунді».^{[джерело?]}

«...є живописці, які живуть у потоці кольору й «прислуховуються» до нього. Так от, я - живописець, який не малює, а «вирощує» живопис.

.^[1]

У 1992 році - один із засновників мистецької групи «Живописний заповідник», теоретик «кольоропису».^{[джерело?]}

У 1995 отримав нагороду "Художник року" та стипендію від муніципалітету Мюнхена.

Був куратором для проектів "Ненаративність" (1996 р.) та "Бієнале нефігуративного живопису" (1998 р.) на міжнародному артфестивалі.

Є членом групи "Альянс22" .

Перша виставка відбулася в 1993 році в Тулузі, Франція. Мав близько 40 персональних виставок.

Був членом журі студентського конкурсу "Срібний мольберт" (2016р.)

Мистецтво[ред. | ред. код]

Займався також розробкою теорії сучасного мистецтва є автором текстів та есе. Намагався розсунути межі картини (прості картина і глядач це і є витвір мистцецтва).

Співпраця:

"Щербенко АРТ-Центр"
Ya Gallery» Павла Гудімова (Київ)
Diehl Gallery» (Берлін)
Theca Gallery» (Мілан)^[2]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року за інсталяцію «Крила»^[3].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Тіберій Сільваші. Реальність.//К.:Артбук.2017,ст.41. ISBN 978-966-15-45-32-7
↑ Сільваші Тіберій. zakarpat.brovdi.art (uk-ua) . Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
↑ Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 9 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Тиберій Сільваші: Біографія

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Тіберій Сільваші. Реальність.//К.:Артбук.2017,ст.41. ISBN 978-966-15-45-32-7

[2] Сільваші Тіберій. zakarpat.brovdi.art (uk-ua) . Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.

[3] Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 9 березня 2022.

[1]

[2]

[3]