French
DeutschТілопо бузковогрудий — Вікіпедія
| Тілопо бузковогрудий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бузковогруді тілопо (підвид P. s. johannis) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus solomonensis Gray, 1870 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тілопо бузковогрудий[2] (Ptilinopus solomonensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на островах Папуа Нової Гвінеї та на Соломонових Островах. Виділяють низку підвидів.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють вісім підвидів:[3]
- P. s. johannis Sclater, PL, 1877 — острови Адміралтейства, острови святого Маттія[en] і Новий Гановер[en];
- P. s. meyeri Hartert, E, 1926 — Нова Британія і сусідні острови;
- P. s. neumanni Hartert, E, 1926 — острів Ніссан[en];
- P. s. bistictus Mayr, 1931 — острови Бугенвіль і Бука;
- P. s. ocularis Mayr, 1931 — острів Гуадалканал;
- P. s. vulcanorum Mayr, 1931 — центральні Соломонові острови;
- P. s. ambiguus Mayr, 1931 — острів Малаїта;
- P. s. solomonensis Gray, GR, 1870 — острови Макіра і Уґі[en].
Рожевогруді тілопо раніше вважався підвидом бузковогрудого тілопо, однак був визнаний окремим видом у 2021 році[4].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бузковогруді тілопо живуть у гірських і рівнинних вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus solomonensis. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Species Updates – IOC World Bird List (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 червня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |