Тілопо червоноволий — Вікіпедія

Тілопо червоноволий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Тілопо (Ptilinopus)
Вид: Тілопо червоноволий
Ptilinopus viridis
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Columba viridis Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Ptilinopus viridis
Віківиди: Ptilinopus viridis
ITIS: 177351
МСОП: 22691519
NCBI: 1391012

Тілопо червоноволий[2] (Ptilinopus viridis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Індонезії, Папуа Новій Гвінеї та на Соломонових Островах[3].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 20-21 см, довжина хвоста 5,1-5,6 см, довжина дзьоба 12-14 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Обличчя сизувате, потилиця і шия яскраво-оливково-зелені з легким бронзовим відтінком. Крила переважно зелені, на плечах попелясто-сірі плями, края крил жовтуваті. Спина і верхні покривні пера хвоста жовтувато-оливкові. Хвіст темно-зелений, на кінці жовтий. Підборіддя сизувате. На горлі і на грудях яскрава темно-червона краплеподібна пляма, яка має чіткі края. Нижня частина тіла переважно зелена, гузка жовтувата. Дзьоб жовтувато-зелений, біля основи червоний. Очі жовтуваті або червонуваті, навколо очей вузьке біле кільце. Лапи пурпурові. У молодих птахів пляма на грудях менша, поцяткована оливковими плямками.

Таксономія[ред. | ред. код]

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис червоноволого тілопо до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з острова Амбон. Він використав французьку назву La tourterelle verte d'Amboine та латинську назву Turtur viridis amboinensis[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був червоноволий тілопо, для якого Лінней придумав біномінальну назву Columba viridis.[6]. Згодом вид був переведений до роду Тілопо (Ptilinopus).

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють шість підвидів:[7]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Червоноволі тілопо живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і садах. Зустрічаються на висоті від 600 до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами і ягодами. В кладці одне яйце.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Ptilinopus viridis. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Baptista, L.F.; Trail, P.W.; Horblit, H.M.; Garcia, E.F.J. (2020). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Claret-breasted Fruit-dove (Ptilinopus viridis). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 14 березня 2020.
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. Volume 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 152—153, Plate 15 fig 2. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  5. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 28 листопада 2021.
  6. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 283. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.

Посилання[ред. | ред. код]