French
DeutschТімофті Михайло Василевич — Вікіпедія
| Михайло Тімофті | |
|---|---|
| Mihai Timofti | |
 | |
| Ім'я при народженні | Тімофті Михайло Василевич |
| Дата народження | 19 вересня 1948 |
| Місце народження | Кишинів, Молдова |
| Дата смерті | 10 листопада 2023 (75 років) |
| Місце смерті | Кишинів, Молдова |
| Поховання | Saint Lazarus cemeteryd |
| Громадянство |  Молдова,  Румунія |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Академія музики, театру і образотворчих мистецтв Республіки Молдова |
| Професія | Режисер, актор, музикант, учитель |
| Кар'єра | 1965—теперішній час |
| Напрям | Опера, Оперета, Мюзикл, Драма, Кінематограф |
| Нагороди | 2 Золоті медалі (1967); Maestru in Arta (Народний артист Молдови) (2007) |
| IMDb | ID 4043385 |
| www.metimofti.com | |
Михайло Василевич Тімо́фті (молд./рум. Mihai Timofti, 19 вересня 1948, Кишинів — 10 листопада 2023, там само) — радянський і молдовський режисер, актор, музикант та педагог, Народний артист Молдови (2007)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
- У 1965 році вступив у Народний театр «Контемпоранул» (худ. Керівник драматург Г. Тімофте), де і в перший раз вийшов на сцену в головній ролі в комедії Г. Тимофте «Мрії і неприємності».
- 1967 — закінчив спеціалізовану музичну школу – десятирічку, ім. Евгена Кокі по класу кларнета і фортепіано, в Москві на фестивалі народних театрів, Михайло Тімофті отримав дві золоті медалі, за головну роль в комедії «Мрії і неприємності» і за музику написану до цього спектаклю.
- 1971 — закінчив Державну консерваторію ім. Музіческу (факльтет режисури драми).
- 1971—1981 — кіностудія «Молдова-Фільм» кінорежисер і актор. Зняв близько 40 документальних і короткометражних музикальних фільмів, і знявся у фільмі Еміля Лотяну – «Лаутари» в роли провідника (в титрах – М. Тимофте).
- 1985 — закінчив єкстерном Ленінградську (Санкт-Петербурську) Державну консерваторію, ім. Римського-Корсакова (факультет оперна режисура).
- 1984—1985 — Оренбурський театр музичної комедії – режисер. Спектаклі: «День народження кота Леопольда» Б. Савельєва (Перша постановка в Радянському союзі), «Роз-Марі» Фримля и Стотгарта.
- 1985—1987 — керівник курса акторів муз. комедії Кишинівська ДОГ, консерваторія ім. Музіческу.
- 1986—1988 — Саранський музичний театр (Мордовія) головний режисер. Спектаклі «Король Вальса» Й. Штрауса, комічна опера «Доротея» Т. Хрєнникова, «Донна Люция» Оскара Фельцмана і др.
- 1989—1990 — Томській музичний театр (Томськ-7). Спектакли: «Скарб Капітана Флінта» Б. Савельєва, «Доротея» Т. Хрєнникова і інших.
- 1990 — Національний Театр Опери і Балету (Кишинів). Спектаклі: «Гадке каченя» І. Ковича[2].
- 1991 — Вечір оперети «Бал-сюрприз» (сценарій і режисер М. Тімофті).
- 1992 — Оперети «Мадемуазель Нітуш» (муз. Театр, м. Галац, Румунія).
- З 1993 року Михайло Тімофті є громадянином Румунії.
- 1993 — Опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті, дитяча опера «Пітер Пен» Профета.
- 1996 — Мюзикл «Різдвяна фантазія» (сценарій і режисер М. Тімофті), (Румунія, Росія, Молдова).
- 1997 — Опера «Кармен» Бізе
- 2005 — Опера «Аїда» Верді
- 2006 — Оперета «Кажан» Й. Штрауса (англійська версія) режисер, актор – роль Фроша
- 2012 — Театралізоване концерт «Ностальгія за Емінеску» (рум. Dor de Eminescu) (сценарій і режисер М. Тімофті)
- 2012 — Оперета «Весела вдова» Ф. Легара - режисер, актор – роль Негуша
- 2013 — Оперета «Кажан» Й. Штрауса (англійська версія) режисер, актор – роль Фроша
- 2013 — Опера «Трубадур» Верді
- 2014 — Мюзикл «Гидке каченя» І. Ковича....
Репертуар[ред. | ред. код]
Режисерськи роботи[ред. | ред. код]
(М. Тімофті зняв 40 документальних і короткометражних музикальних фільмів)
- Драматичний спектакль «Макбет» В. Шекспіра
- Мюзикл «День народження кота Леопольда» Б. Савельєва (Перша постановка в Радянському союзі)
- «Скарб Капітана Флінта» Б. Савельєва
- Опера «Манон Леско» Дж. Пуччіні
- Комічна опера «Доротея» Т. Хрєнникова
- Оперета «Король Вальса» Й. Штрауса
- Мюзикл «Донна Люция» Оскара Фельцмана
- Оперета «Сільва» І. Кальмана
- Оперета «Граф Люксембург» Ф. Легара
- Мюзикл «Гадке каченя» І. Ковича
- Оперета «Казка олов'яного солдатика» Д. Капояну
- Оперета «Мадемуазель Нітуш» Ф. Єрве
- Мюзикл «Різдвяна фантазія» М. Тімофті
- Вечір оперети «Бал - сюрприз» М. Тімофті
- Дитяча опера - «Пітер Пен» Л. Профетта
- Опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті
- Оперета «Роз-Марі» Р. Фримля и Г. Стотхарта
- Опера «Отелло» Дж. Верді
- Опера «Кармен» Бізе
- Опера «Аїда» Дж. Верді
- Оперета «Летюча миші» Й. Штрауса (англійська версія)
- Театралізоване концерт «Ностальгія за Емінеску» (рум. Dor de Eminescu)
- Оперета «Весела вдова» Ф. Легар
Акторські роботи[ред. | ред. код]
- Мюзикл «Мрії і неприємності» М. Тімофті — Таке
- Драматичний спектакль «Сергій Лазо» Г. Тімофте — ординарець
- Драм. спектакль «Жертва» Г. Тімофте — румунський офіцер
- Драм. спектакль «Гучна Любов» Г. Тімофте — Микола
- Фільм «Лаутари» Е. Лотяну — провідник Василь
- Водевіль «Сватання гусара» — Гусар
- Драм. спектакль «Смерть Федір Іоановіча» — Боярин Клешнін
- Драм. спектакль «Мертві душі» Н. Гоголя — Ноздрев
- Драм. спектакль «Макбет» В. Шекспіра — Макбет
- Мюзикл «День народження кота Леопольда» Б. Савельєва — Кот Леопольд
- Оперета «Летюча миші» Й. Штрауса (англійська версія) — Фрош[3]
- Оперета «Весела вдова» Ф. Легар — Негуш
Сценарії[ред. | ред. код]
- Мюзикл «Різдвяна фантазія»
- Вечір оперети «Бал - сюрприз»
- Театралізоване концерт «Ностальгія за Емінеску» (рум. Dor de Eminescu)
Композиторские работы[ред. | ред. код]
- Мюзикл «Мрії і неприємності»
Інструменти[ред. | ред. код]
Михайло володіє різними інструментами[4]: Фортепіано, Флейта, Флейта-піколо, Труба, Кларнет, Саксофон
Гастролі[ред. | ред. код]
Михайло Тімофті гастролює в таких країнах, як Румунія, Росія, Іспанія, Португалія, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Швейцарія і др.[5].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Свідоцтво та присвоєння Михайлу Тімофті звання Народного артиста [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.] (рум.)
- ↑ Вітання з прем'єрою авторів (І. Ковича, Горін, Яворський) мюзиклу «Гидке Каченя» постановочної групи (28 грудня 1990 року) [Архівовано 9 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Михайло Тімофті в ролі Фрош [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] (Прем'єра 30 грудня 2006 р.) (англ.)
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20110820213410/http://www.sighet-online.ro/index.php?option=com_content&view=article&id=15141:interviu-cu-maestrul-mihai-timofti-autor-regizor-actor-muzician-i-compozitor-din-basarabia-de-gabriel-teodor-gherasim-new-york-&catid=36:interviu&Itemid=137 Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.] Інтерв'ю з майстером Михайлом Тімофті - автор, режисер, актор, музикант і композитор. Габріе́ль Теодор Гера́сим, Нью-Йорк] (рум.)
- ↑ Михайло Тімофті на гастролях [Архівовано 9 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт (рос.), (рум.), (англ.)
- Офіційний канал [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті YouTube
- Офіційна сторінка [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Facebook
- Неофіційний канал на сайті MySpace
- Михайло Тімофті на сайті Peoples.Ru (Люди — Биографии, Интервью, Истории) (рос.)
- Томський музичний театр (Сіверський музичний театр) Неофіційний Сайт - РЕПЕРТУАР з 32-го по 42 СЕЗОН [Архівовано 9 травня 2011 у Wayback Machine.] (Грудень, 180; Січень, 181) (рос.)
- М. Тімофті — театральні діячі [Архівовано 9 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- М. Тімофті — Радянські актори театру [Архівовано 9 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтерв'ю з Михайлом Тімофті про нову прем'єрі мюзиклу «Гидке Каченя» І.Ковача [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтерв'ю з М. Тімофті, Нью-Йорк (рум.)
|
