УВО (рота ТрО) — Вікіпедія

Добровольча рота «УВО»
Засновано	23.01.2022
Країна	Україна
Належність	112-та окрема бригада територіальної оборони ; Окрема президентська бригада
Вид	Сухопутні війська
Роль	моторизована піхота
Базування	Київ
Війни/битви	Бої за Київ; Битва за Бахмут
Командування
Поточний; командувач	Євген Чепелянський «Хрест»

Рота «УВО» — формування військ територіальної оборони України у місті Києві, пізніше ОБСП ЗСУ. Організована 24 лютого 2022 у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони. З літа 2022 в ЗСУ, у складі Окремої президентської бригади ім. Б. Хмельницького.

Історія[ред. | ред. код]

Історія добровольчого підрозділу «УВО» розпочалася 23 січня 2022 року. Засновники колишні добровольці батальйону ОУН Євген Чепелянський, Борис Гуменюк, а також голова ОУН Богдан Червак. З 24 січня 2022 року відбулось залучення добровольців та розпочалися бойові вишколи на Лісовому масиві в Києві.

Названа на честь співзасновниці ОУН — Української Військової Організації, створеної у 1922 році Євгеном Коновальцем для збройної боротьби з усіма окупантами. Крім того, вже у незалежній Україні «УВО» діяла як громадська організація, що ідеологічно споріднена з ОУН.

З початком широкомасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року були сформовані бойові підрозділи «УВО», які очолив Євген Чепелянський^[1], колишній матрос на флагмані ВМС України «Гетьман Сагайдачний» та боєць батальйонів ОУН та «Айдар».

Бійці «УВО» брали участь у зачистках околиць Києва від російських окупантів, здійснювали укріплення оборони столиці, чергування на блок-постах, виконували певні доручення командування ЗСУ в різних напрямках, проводили аеророзвідку та антидиверсійну роботу.

18 березня 2022 року підрозділи «УВО» отримали статус роти в складі 112-тої окремої бригади територіальної оборони.

З квітня 2022 рота «УВО» двома підрозділами входить до складу «23 батальйону спеціального призначення», «1 президентського полку, ім. Б. Хмельницького ЗСУ».

З листопада 2022 бере участь у бойових діях у Донецькій області, добре зарекомендувала себе на Бахмутському напрямку в районі сіл Озарянівка, Кліщіївка, Курдюмівка та міста Бахмут, на жаль, має поранених та полеглих. Станом на червень 2023 підрозділи сформовані з членства «УВО» продовжують воювати на Бахмутському напрямку.

Відомі бійці[ред. | ред. код]

Гуменюк Борис — український поет, прозаїк, військовик.
Джердж Сергій — український громадський діяч, політик, науковець.
Лінартович Дмитро — український актор театру, кіно та дубляжу.
Пантюк Сергій — український письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець.
Живосил Лютий — український бандурист, народознавець, рок-музикант, композитор, автор близько 400 музичних творів.

Загиблі[ред. | ред. код]

Єжов Володимир — український геймдизайнер і кіберспортсмен. Працював геймдизайнером у компанії GSC Game World. Один із розробників ігор S.T.A.L.K.E.R. та Козаки. Загинув 22 грудня на Бахмутському напрямку.
Рибальченко Олег — український журналіст, громадський діяч та військовик. Загинув 21 грудня 2022 року на Бахмутському напрямку.
Сергій Батяшов — український громадський діяч, військовик. Нагороджений відзнакою «Народний Герой України». Загинув 18 грудня 2022 року на Бахмутському напрямку^[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Армія Інформ. Добровольчим підрозділом командує правозахисник

[2] У бою за Україну загинув Сергій Батяшов

[1]

[2]