Убихи — Вікіпедія

Убихи (самоноазва туахь'и) — народ, що був і є частиною адигського суперетносу (разом із кабардинцями, адигейцями, черкесами та абазинами).

Історія[ред. | ред. код]

Убихи мають трагічну долю — попри давнє коріння (є думка, що саме убихи були насельниками давньої Колхіди), у 1864 році, за часів правління російського царя Александра І, під час військової кампанії росіян із завоювання Північного Кавказу в результаті цілеспрямованого геноциду чи не все убихське населення було знищено, а рештки родів, що вижили, переселилися до Османської імперії. До того часу (60-ті роки XIX століття) убихів налічувалося майже 50 тисяч осіб і вони жили в районі Шахе і Хоста (так звана Убихія); саме убихи — корінне населення району, де розташовано сучасне місто Сочі.

Після переселення у Російській імперії залишилося зовсім мало убихів (53 родини — близько 300 осіб), та й вони зазнали асиміляції з боку абхазів і черкесів (у перепису населення РФ 2002 року убихів пораховано у складі черкесів). Тоді як у Туреччині (і частково у Йорданії) є убихська діаспора (за оцінкою на 1975 рік, близько 10 тисяч осіб у Туреччині), яка, втім, теж зазнала і зазнає асиміляції. Останній носій убихської мови — Тевфік Есенч помер у 1992 році в с. Хаджі-Осман-Кьойу (Туреччина).

Традиційні заняття убихів — конярство, відгонне скотарство, садівництво і городництво.

Побут і культуру турецьких убихів вивчав французький етнограф Ж. Дюмезіль.

Література[ред. | ред. код]

Müller, Friedrich Max (1855). The Languages. London, UK: Williams and Norgate. с. 435. The province of the Ubykh.
Chirikba, Viacheslav Andreevich (1996). Common West Caucasian: the reconstruction of its phonological system and parts of its lexicon and morphology. Research School CNWS. с. 41. ISBN 9789073782730. Smeets 1988 adds to this list also Ubykh Circassian, i.e. the form of West Circassian as spoken by Ubykhs.

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.