Угода про неукладення сепаратного миру (1914) — Вікіпедія

угода Росії, Франції і Великої Британії про неукладення сепаратного миру
Підписано 5 вересня (23 серпня) 1914 року
Місце Лондон
Чинність негайно
Підписанти Олександром Бенкендорфом, [1] Едвардом Ґреєм,[2] Полем Камбоном [3]
Сторони Російська імперія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Французька республіка
Мова французька

Угода про неукладення сепаратного миру від 5 вересня 1914 року — угода, підписана представниками Великої Британії, Французької республіки та Російської імперії про не укладання сепаратного мирного договору у поточній війні та узгодження дій при укладенні мирного договору по її закінченні.

Підписана 5 вересня (23 серпня) 1914 року у Лондоні.

Передумови[ред. | ред. код]

Зміст угоди[ред. | ред. код]

Угода містила два зобов'язання російського, британського та французького урядів:

  • уряди російський, британський та французький брали на себе зобов'язання не укладати сепаратний мир під час поточної війни.
  • три уряди погодилися, що, коли настане час обговорення умов укладання миру, жоден із союзників не висуватиме будь-яких умов без попереднього узгодження з іншими.

Підписання угоди[ред. | ред. код]

Угода була підписана 5 вересня (23 серпня) 1914 року у Лондоні: Олександром Бенкендорфом, надзвичайним і повноважним послом Його Величності Імператора російського; Едвардом Ґреєм, міністром закордонних справ Його британської Величності; Полем Камбоном, надзвичайним і повноважним послом Французької республіки і скріплена їх особистими печатками.


Приєднання до угоди[ред. | ред. код]

Японія приєдналася до угоди нотою, підписаною у Лондоні 6 (19) вересня 1914 року. 8(21) листопада 1915 року до угоди приєдналася Італія.

Порушення угоди[ред. | ред. код]

В порушення угоди був підписаний сепаратний мирний договір між Центральними державами та Російською Федеративною Радянською Республікою, у 3 березня 1918 року в Бересті-Литовському представниками Німецької імперії, Австро-Угорської імперії, Османської імперії і Болгарського царства з одного боку та Радянської Росії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Надзвичайний і повноважний посол Його Величності Імператора російського
  2. ↑ Міністр закордонних справ Його британської Величності
  3. ↑ Надзвичайний і повноважний посол Французької республіки

Джерела[ред. | ред. код]

  • Международные отношения в эпоху империализма. Документы из архивов царского и Временного правительств. 1878—1917 гг. Серия III. 1914—1917 гг. Том шестой, ч. 1. 5 августа 1914 г. — 13 января 1915 г. — М.—Л.: Гос. Соц.—Экономическ. Изд-во, 1935.— 481 с.
  • Історія дипломатії. Том другий. Дипломатія за нового часу (1872—1919 рр.) / Під ред. акад. В. П. Потьомкіна. Укладачі проф. Хвостов В. М. і проф. Мінц І. І.— К.: Українське вид-во політич. літ-ри, 1948.— 408 с.
  • Ключников, Ю. В., Сабанин, А. В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 2. От империалистической войны до снятия блокады с Советской России / Ю. В. Ключников и Андрей Сабанин.— М.: Литиздат НКИД, 1926.— V, 463 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Угода_про_неукладення_сепаратного_миру_(1914)&oldid=41921052