Уйвар (еялет) — Вікіпедія

Уйвар
Дата створення / заснування 1663
Країна Османська імперія
Столиця Нове Замки
Замінений на Габсбурзька монархія
На заміну Габсбурзька монархія
Час/дата припинення існування 1685
Мапа розташування
Мапа

Координати: 47°58′59″ пн. ш. 18°09′00″ сх. д. / 47.98330000002777496° пн. ш. 18.15000000002777724716906960° сх. д. / 47.98330000002777496; 18.15000000002777724716906960

Еялет Уйвар або Уйварський пашалик (осман. ایالت اویوار‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 16631685 роках. Утворився після османських завоювань в Угорщині. Ліквідовано за результатами Великої турецької війни.

Історія[ред. | ред. код]

У 1663 році після початку чергової війни з Австрією великий візир Фазіл Ахмед Кепрюлю рушив в Угорщину, де захопив міста Нове-Замки, Нітра, Новий Граф. Вашварський мир 1664 року закріпив такі завоювання.

З цих земель було утворено новий еялет. Нове-замки перейменовано в Уйвар. За його назвою звалася уся провінція. Її безпосередніми завданнями були, з одного боку, захист з півночі будинського пашалику, а з другого, фортеці цього еялету слугували базами для наступу в Північну Угорщину (сучасна Словаччина), а також допомога кримськотатарським загонам у нападах на Моравію. Залога уйвару становила 2 тис. яничар і 800 спагіїв.

З початком великої турецької війни у 1683 році з фортець еялету здійснювалися набіги на австрійську Угорщину, Австрію та Моравію. Поразка у 1683 році під Віднем поставила османські війська в складне становище. У 1685 році майже всі міста еялету було захоплено військами Священної ліги на чолі із Енеєм-Сильвієм Капрара. Фактично еялет перестав існувати. Таке становище було закріплено Карловицьким договором 1699 року.

Структура[ред. | ред. код]

Еялет складався з 6 санджаків: Новіград, Бужак, Левіце, Глоговец, Шаштін-Страже та Нітра.

Економіка[ред. | ред. код]

Османський уряд стимулював заселення міст провінції: сюди перебиралися мусульмани та жиди. Надані було пільги для ремісників і торговців. Щорічна данина становила 1 млн 90 тис. 150 акче. За переписом 1670 року немусульмани становили 20 183 особи, що сплачували джизью у 50 акче кожен.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Evliya Çelebi e Joseph von Hammer-Purgstall, Narrative of Travels in Europe, Asia, and Africa in the Seventeenth Century, Oriental Translation Fund, 1834, p. 90
  • Evliyâ Çelebi, La guerre des Turcs, Récits de bataille extraits du Livre de Voyage. Éditions Sindbad, Acte Sud, 1999. ISBN 2-7427-2549-0