Український державний університет залізничного транспорту — Вікіпедія

Український державний університет залізничного транспорту
УкрДУЗТ
Центральний корпус університету
49°59′29″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.99138890002777202° пн. ш. 36.24638890002777458° сх. д. / 49.99138890002777202; 36.24638890002777458Координати: 49°59′29″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.99138890002777202° пн. ш. 36.24638890002777458° сх. д. / 49.99138890002777202; 36.24638890002777458
Міжнародна назва Ukrainian state university of railway transport (UkrSURT)
Тип державний
Країна Україна Україна
Розташування Харків
Засновано 12 червня 1930
Ректор професор, д.т.н.
Панченко Сергій Володимирович
Студентів ~ 8000
Докторів 67
Професорів 80
Викладачів ~ 500
Кольори синій та білий
Факультети 5 факультетів + ННЦГО
Випускники Категорія:Випускники Українського державного університету залізничного транспорту
Адреса 61050, Україна, Харків майдан Фейєрбаха, 7
Сайт УкрДУЗТ
Мапа
CMNS: Український державний університет залізничного транспорту у Вікісховищі

Український державний університет залізничного транспорту — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Харкові.

Історія[ред. | ред. код]

Історія університету бере свій початок 12 червня 1930 року, коли відповідно до постанови Ради Народних Комісарів УРСР № 19/672 було створено Харківський експлуатаційно-тяговий інститут інженерів залізничного транспорту. В новому інституті розпочали заняття 432 студенти. У 1930 році почала свою діяльність і аспірантура[1].

У 1932 році навчальний заклад було перейменовано у Харківський експлуатаційно-механічний інститут інженерів залізничного транспорту, а восени 1933 року — у Харківський інститут інженерів залізничного транспорту. Саме тоді з'явилася звична і сьогодні абревіатура ХІІТ.

У 1993 році ХІІТ було акредитовано Державною акредитаційною комісією Міністерства освіти і науки України за IV рівнем акредитації зі зміною статусу. Інститут став іменуватися Харківською державною академією залізничного транспорту (ХарДАЗТ). Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 346 від 28 травня 2001 року заклад вищої освіти іменувався як Українська державна академія залізничного транспорту (УкрДАЗТ).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1049-р від 30 жовтня 2014 року в рамках імплементації нового Закону України «Про вищу освіту» заклад перейменовано в Український державний університет залізничного транспорту[2].

Ректори[ред. | ред. код]

  • Беседовський Іван Олександрович (1930—1935)
  • Шмайонок Мірра Абрамівна (1935—1936)
  • Чорнобривець Василь Павлович (1936—1937)
  • Парфьонов Денисій Федорович (1937—1938)
  • Шедей Олександр Ісидорович (1938—1951)
  • Ігнатьєв Олександр Федорович (1951—1972)
  • Хомич Анатолій Захарович (1972—1980)
  • Соболєв Юрій Володимирович (1980—2004)
  • Данько Микола Іванович (2004—2013)[3]

Структура, спеціальності[ред. | ред. код]

Університет має у своєму складі 5 факультетів та навчально-науковий центр з денним та заочним навчанням, навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, 35 кафедр, у тому числі 28 випускаючих, які мають філії на підприємствах, заочну філію у м. Лиман Донецької області та підпорядкований на правах відокремленого структурного підрозділу ДВНЗ «Донецький інститут залізничного транспорту» (наразі позбавлений ліцензії на освітню діяльність у зв'язку з тимчасовою окупацією території ОРДЛО незаконними збройними формуваннями).

Підрозділи:

  • Факультет «Управління процесами перевезень» (УПП);
  • Факультет «Інформаційно-керуючі системи та технології» (ІКСТ);
  • Будівельний Факультет;
  • Механіко-енергетичний факультет;
  • Економічний факультет;
  • Навчально-науковий центр гуманітарної освіти (ННЦГО);
  • Центр навчально-практичної підготовки;
  • Лиманська заочна філія.

Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (ІППК)[ред. | ред. код]

Навчально-науковий інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів УкрДУЗТ (створено у 1996 році) — структурний підрозділ Українського державного університету залізничного транспорту, що забезпечує сприятливі умови для післядипломної освіти громадян, здобуття ними більш високої кваліфікації.

До складу інституту входять 2 навчально-наукових центри:

  • Навчально-науковий центр перепідготовки (ННЦП);
  • Навчально-науковий центр підвищення кваліфікації (ННЦПК).

Проводить роботу за такими напрямками:

  • Підготовка магістрів. Здійснюється за 15 спеціальностями університету, що забезпечують діяльність залізниць. Строк навчання станове 1 рік 6 місяців. Форма навчання — заочна;
  • Друга вища освіта. Кваліфікація — спеціаліст. Підготовка здійснюється за усіма базовими спеціальностями університету. Строк навчання станове 1 рік 10 місяців. Форма навчання — заочна;
  • Підвищення кваліфікації кадрів. Здійснюється як за базовими напрямками університету, так має і цільову спрямованість (залежно від потреб підприємств). Навчання проводиться як в університеті, так і на базі підприємств замовників.
  • Підвищення кваліфікації державних службовців транспортно-дорожнього комплексу України.

Факультет «Управління процесами перевезень» (УПП)[ред. | ред. код]

Факультет «Управління процесами перевезень» — перший у країні навчальний факультет експлуатації шляхів сполучення — був створений у 1918 році у Київському інституті народного господарства. У 1934 році експлуатаційний факультет був переведений з Київського інституту інженерів транспорту (колишнього Київського інституту шляхів сполучення) в Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.

До складу факультету «Управління процесами перевезень» на сьогодні входять п'ять випускаючих кафедри:

  • Управління експлуатаційною роботою (УЕР);
  • Залізничні станції та вузли (ЗСВ);
  • Управління вантажною та комерційною роботою (УВКР);
  • Транспортні системи та логістика (ТСЛ);
  • Охорона праці та навколишнього середовища (ОП та НС) і загальноосвітня кафедра «Вища математика» (ВМ).

Всі випускні кафедри мають якісну навчальну базу, у тому числі філії на базових станціях: Основа, Харків-Балашовський, Харків-Пасажирський.

На факультеті здійснюється підготовка за спеціальностями: 275.02 Транспортні технології (на залізничному транспорті). Освітні програми:

  • Організація міжнародних перевезень;
  • Митний контроль на транспорті (залізничний транспорт);
  • Організація перевезень і управління на транспорті;
  • Організація правової та експедиторської діяльності;
  • Транспортний сервіс та логістика.

263 Цивільна безпека. Освітні програми:

  • Безпека та охорона праці на залізничному транспорті;
  • Екологічний нагляд та цивільна безпека.

Факультет «Інформаційно-керуючі системи та технології» (ІКСТ)[ред. | ред. код]

Факультет ІКСТ почав свою діяльність 1 листопада 1960 року. Первісна назва факультету — «Автоматика, телемеханіка та зв'язок» (АТЗ). В структуру факультету входять чотири випускаючі кафедри:

  • Автоматика і комп'ютерне телекерування рухом поїздів (АТ);
  • Транспортний зв'язок (ТЗ);
  • Спеціалізовані комп'ютерні системи (СКС);
  • Інформаційні технології (ІТ)

і дві загальноосвітні кафедри:

Сьогодні тут готують фахівців за п'ятьма спеціальностями:

123 Комп'ютерна інженерія. Освітні програми:

  • Комп'ютерна інженерія транспортних систем (кафедра СКС);
  • Спеціалізовані комп'ютерні системи (кафедра СКС);

126 Інформаційні системи та технології. Освітні програми:

151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології. Освітня програма:

  • Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (кафедра АТ);

172 Телекомунікації та радіотехніка. Освітні програми:

  • Системи мобільного зв'язку та мережі доступу (кафедра ТЗ);
  • Телекомунікаційні системи та мережі (кафедра ТЗ);

273 Залізничний транспорт. Освітня програма:

  • Організація контролю систем керування рухом поїздів (кафедра АТ).

Будівельний факультет[ред. | ред. код]

Кафедри:

  • Будівельні, колійні та вантажно-розвантажувальні машини (БКВРМ);
  • Будівельні матеріали, конструкції та споруди (БМКС);
  • Будівельна механіка та гідравліка (БМГ);
  • Колія і колійне господарство (ККГ);
  • Вишукування та проєктування шляхів сполучення, геодезії та землеустрою (ВПГЗ) і загальноосвітня кафедра Нарисна геометрія та комп'ютерна графіка (НГКГ).

Спектр знань та навичок, що набувають випускники будівельного факультету, охоплює проєктування, ремонт та утримання рейковихколій,   громадських, промислових будівель та споруд, виготовлення будівельних матеріалів, авторський та технічний нагляд за будівництвом, обслуговування та ремонт спеціальної будівельної техніки та гідравлічних пристроїв.

Механіко-енергетичний факультет[ред. | ред. код]

Механіко-енергетичний факультет був створений разом з Харківським експлуатаційно-тяговим інститутом залізничного транспорту у 1930 р.

Кафедри:

  • Експлуатація та ремонт рухомого складу (ЕРРС);
  • Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (ЕЕЕ);
  • Теплотехніка, теплові двигуни та енергетичний менеджмент (ТТДЕМ);
  • Якість, стандартизація, сертифікація та технології виготовлення матеріалів (ЯСС та ТВМ);
  • Вагони;
  • Загальноосвітня кафедра Механіка і проєктування машин (М та ПМ).

Економічний факультет[ред. | ред. код]

Інженерно-економічний факультет (зараз — економічний факультет) був створений 1 вересня 1934 року. В структурі факультету діють сім випускаючих кафедр, а також одна загальноосвітня кафедра (економічної теорії та права).

На факультеті здійснюється підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр та магістр на денній та заочній формі навчання, а також науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру.

Кафедри:

  • Економіка та управління виробничим і комерційним бізнесом (ЕУВКБ);
  • Управління державними та комерційними фінансами (УД і КФ);
  • Економіка, бізнес та управління персоналом на транспорті (ЕкБіУПТ);
  • Маркетинг (М);
  • Менеджмент і адміністрування (МіА);
  • Облік і аудит (ОіА);
  • Економічна теорія та право (ЕТіП).

Навчально-науковий центр гуманітарної освіти[ред. | ред. код]

Кафедри:

  • Історія та мовознавство;
  • Філософія та соціологія;
  • Іноземні мови;
  • Фізвиховання та спорт.

Лиманська заочна філія (м. Лиман)[ред. | ред. код]

Лиманська заочна філія УкрДУЗТ є правоспадкоємцем Краснолиманського навчально-консультаційного пункту вишу, який засновано у 1965 році. Контингент студентів заочної форми навчання факультету становить 600 осіб (мешканці Донецької та Луганської областей України, з яких майже 97 % — залізничники магістральних залізниць та промислового транспорту), в тому числі 97,8 % навчаються на контрактній основі.

Факультет розташований на площі 0,569 га, де знаходиться двоповерховий навчальний корпус площею 1122 м² (8 лекційних аудиторій на 430 місць та 7 лабораторій). Факультет має власну бібліотеку з читальним залом на 16 місць загальною площею 55 м². Фонд бібліотеки становить 18201 підручник та 17050 методичних вказівок.

Факультет готує спеціалістів з 7 спеціальностей п'ятьох напрямків підготовки:

  • «Організація перевезень та управління на транспорті (залізничний транспорт)»;
  • «Автоматика та автоматизація на транспорті»;
  • «Електричні системи та комплекси транспортних засобів»;
  • «Електричний транспорт (електровози та електропоїзди)»;
  • «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту»;
  • «Залізничні споруди та колійне господарство»;
  • «Теплоенергетика».

Центр навчально-практичної підготовки, професійної та дуальної освіти[ред. | ред. код]

З 2007 року в УкрДУЗТ створений і діє Центр навчально — практичної підготовки ЦПП. У 2014 році ЦПП перейменовано у Центр навчально — практичної підготовки та сприяння працевлаштуванню студентів і випускників УкрДУЗТ, на який покладені також функції по сприянню працевлаштування студентів і випускників. У 2020 році підрозділ реорганізовано у Центр навчально-практичної підготовки, професійної та дуальної освіти.

Метою створення ЦПП є підвищення якості практичної підготовки студентів для задоволення потреб залізничного транспорту та інших галузей економіки України у кваліфікованих спеціалістах, а також сприяння працевлаштуванню студентів і випускників уныверситету, прискорення адаптації випускників на виробництві.

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Ректор — Панченко Сергій Володимирович, д.т.н., професор;
  • Проректор з наукової роботи — Ватуля Гліб Леонідович, д.т.н., професор;
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Панченко Владислав Вадимович, к.т.н., доцент;
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Каграманян Артур Олександрович, к.т.н., доцент;
  • Проректор з науково-педагогічної роботи — Коновалов Леонід Станіславович, к.н.держ.упр., доцент.

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Спеціалізовані Вчені ради по захисту дисертацій[ред. | ред. код]

В університеті працюють чотири спеціалізовані вчені ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій:

  • Д64.820.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальністю 05.12.02 — телекомунікаційні системи та мережі;
  • Д64.820.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 05.23.01 — будівельні конструкції, будівлі та споруди; 05.23.05 — будівельні матеріали та вироби;
  • Д64.820.04 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 05.22.01 — транспортні системи; 05.22.07 — рухомий склад залізниць та тяга поїздів; 05.22.20 — експлуатація та ремонт засобів транспорту.
  • Д64.820.05 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій за спеціальностями: 08.00.03 — економіка та управління національним господарством (економіка залізничного та автомобільного транспорту); 08.00.04 — економіка та управління підприємствами (економіка залізничного та автомобільного транспорту)[4].

Бібліотека[ред. | ред. код]

Науково-технічна бібліотека УкрДУЗТ здійснює обслуговування через 7 абонементів, 3 читальних зали та медіатеку. Бібліотечний фонд — всього 895000 прим., у тому числі книг — 420404, періодичних видань — 20769, авторефератів і дисертацій — 3280, спец. видів — 3111, CD-R — 96, маг. касет — 53. Є обмінний фонд — 4631 прим[1].

Електронні видання[ред. | ред. код]

  • Репозиторій академічних текстів УкрДУЗТ: lib.kart.edu.ua [Архівовано 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Діє сайт з електронними примірниками методичного забезпечення студентів, аспірантів та викладачів Українського державного університету залізничного транспорту, потрібно лише пройти реєстрацію [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.].

Навчально-матеріальна база[ред. | ред. код]

20 лютого 2017 року в залізничному університеті[5] відкрили аудиторію імені Героя України Владислава Зубенко. Аудиторія 1.415 з новим комп'ютерно-медійним обладнанням призначена для навчання студентів факультету Управління процесами перевезень, який у 2014-му з червоним дипломом закінчив Владислав.

Джерела[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Історія Української державної академії залізничного транспорту XIIT- УкрДАЗТ (1930—2005): Становлення. Сучасність. Майбутнє. Традиції. — К. : Транспорт України, 2005. — ISBN 966-7098-33-8
  2. Розпорядження від 30 жовтня 2014 року  № 1049-р
    Про реорганізацію Української державної академії залізничного транспорту шляхом її перетворення в Український державний університет залізничного транспорту
  3. РЕКТОРИ стр. 42—47 [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Український державний університет залізничного транспорту. Імена славних сучасників / Керівн. проек. Р. В. Тимченко; редакт. А. Гаврилюк, А. В'яла; інф. забеспеч. Г. Одобеску, Т. Шевченко, О. Чортопалов; фотогр. Р. Тимченко; дополіграф. підготов. В. Стежка. — Редколег. С.В. Панченко (голова), С. І. Приходько, А. О. Каграманян (заступники голови), О. В. Устенко, К. Е. Колесник (та ін.). — К. : «Логос Київ», видавн. центр «Логос Україна», 2016. — 304 с. — ISBN 978-966-97440-6-7.
  4. Наука[недоступне посилання з липня 2019]
  5. В залізничному університеті відкрили аудиторію імені Владислава Зубенко — Громадське Харків / Hromadske.kh

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]