Український музей (Нью-Йорк) — Вікіпедія

Український Музей (Нью-Йорк)
англ. The Ukrainian Museum
40°43′40″ пн. ш. 73°59′22″ зх. д. / 40.72780000002777712° пн. ш. 73.98970000002778136° зх. д. / 40.72780000002777712; -73.98970000002778136Координати: 40°43′40″ пн. ш. 73°59′22″ зх. д. / 40.72780000002777712° пн. ш. 73.98970000002778136° зх. д. / 40.72780000002777712; -73.98970000002778136
Тип художня галерея і музей етнографії
Тема українці
Країна  США
Розташування Нью-Йорк, вул. 6 стріт 222 у Іст Віллидж
Адреса 222 East 6th Street, New York, NY 10003
Засновник Союз Українок Америки
Засновано 1976
Відкрито 1976
Директор Марія Шуст (2010)
Сайт ukrainianmuseum.org
Український музей (Нью-Йорк). Карта розташування: США
Український музей (Нью-Йорк)
Український музей (Нью-Йорк) (США)
Мапа

CMNS: Український музей у Вікісховищі

Украї́нський музе́й, заснований у 1976 році Союзом Українок Америки (СУА) в Нью-Йорку, США на базі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА 1933 від кооперативу «Українське Народне Мистецтво» у Львові[1].

Будівля музею[ред. | ред. код]

Третього квітня 2005 року Український Музей відкрив для відвідин нову музейну будівлю на 6-й вулиці в Нью-Йорку. Музей має Верхні галереї для експозиції, сучасний клімат-контроль в приміщеннях галерей, нові фондосховища, приміщення для проведення майстер-класів, науково-технічну бібліотеку, Залу конференцій, музейну крамничку. У вестибюлі можна оглянути скульптури Олександра Архипенка.

Відвідувачів попереджають, що музей не має власного парко́вання.

Етнографічна колекція[ред. | ред. код]

Основу етнографічної колекції становлять

Музей влаштовує етнографічні виставки, курси створення писанок.

Мистецька колекція[ред. | ред. код]

Особливе місце посіла мистецька колекція, яку складають твори професійних митців-українців, що працювали в Україні, а також тих, хто вимушено емігрував до Західної Європи та різні країни Америки. Це малюнки, твори різних видів образотворчого мистецтва — гравюри, живопис, скульптура. Саме сюди передали більшість творів Василя Кричевського, що емігрував та мешкав у Венесуелі, українського скульптора зі США Михайла Черешньовського тощо.

Це різні за тематикою, жанрами та стилями твори — ідилічні сільські «Діти з сопілками» (худ. Іван Іжакевич), драматичні «Емігранти в тимчасовому притулку» (худ. Яків Гніздовський), «Молитва єзуїта» (скульптура Григорія Крука), пейзаж «Татарський будиночок в Алушті» (худ. Василь Кричевський) тощо.

Майстри в мистецькій збірці Українського музею[ред. | ред. код]

Архів Українського музею[ред. | ред. код]

До музейного архіву передані важливі документи та речі стосовно останніх 100 років української еміграції до Сполучених Штатів. Серед них — особисті архіви українських родин, старі світли́ни, антикварні видання, плакати, монети та поштові марки, документи, що стосуються культурного, мистецького, суспільного життя українців[1].

Виставки Українського музею[ред. | ред. код]

В Українському Музеї відбуваються виставки образотворчого мистецтва, дитячої творчості; він видає фотокартки і брошури з окремих колекцій, збирає матеріали з історії української еміграції. В музеї відбуваються лекції та концерти.

3 жовтня 2020 року, в день 44-ї річниці відкриття Українського музею, був організований віртуальний концерт для збору коштів на підтримку нових проєктів та виставок в музеї, який вели Ксенія Ференцевич та Джордж Граб. У концерт взяли участь класичний піаніст Володимир Винницький[en] і віолончелістка Наталія Хома [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.], співачка (сопрано), бандуристка Тереня Кузьма, оперний і камерний співак, баритон Павло Гунька, піаніст Павло Гінтов, гітарист Джордж Граб, джазовий піаніст Юхим Чупахин [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.][2].

Український музей діє як корпорація (голова Богдан Цимбалістий); директор Марія Шуст, кустос Оксана Грабович.

Кінофестиваль Українського музею[ред. | ред. код]

В Українському музеї з 2008 року щорічно відбуваються фестивальні покази кінофільмів з різних країн (Ukrainian Museum Film Festival).[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]