Міжнародна премія імені Олеся Гончара — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Літературна премія імені Олеся Гончара.

Міжнародна українсько-німецька літературна премія імені Олеся Гончара (син. Міжнародна недержавна українсько-німецька літературна премія імені Олеся Гончара на найкращий твір молодого автора) — літературна премія, заснована 1996 року німецькими меценатами (письменницею Тетяною Куштевською і підприємцем Дітером Карренбергом) та Національною спілкою письменників України.

Присуджують щорічно в таких номінаціях: «Проза (роман, повість)», «Мала проза (цикл оповідань, новел)», «Поезія», «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара», «Публіцистика».

На конкурс приймаються як вже друковані, так і ще не оприлюднені твори україномовних авторів віком до 30 років, які живуть в Україні та за її межами.

Рішення ухвалює журі, до якого входять Тетяна Куштевська, Валентина Гончар, Наталія Бьорнер, Леся Гончар, Олександр Балабко. Голова журі від 2022 року — Дмитро Чистяк. Раніше журі очолювали Іван Драч і Петро Перебийніс.

Урочисте вручення нагород переможцям традиційно відбувається 3 квітня — в день народження Олеся Гончара. 2020 року церемонія була перенесена на 6 жовтня[1], а 2022 відкладена через воєнний стан[2].

Лауреати премії[ред. | ред. код]

1998 рік[ред. | ред. код]

1999 рік[ред. | ред. код]

2000 рік[ред. | ред. код]

2001 рік[ред. | ред. код]

2002 рік[ред. | ред. код]

2003 рік[ред. | ред. код]

  • Василь Зима (Київ) — за роман «Гра в піжмурки».
  • Володимир Шапіро (Запоріжжя) — за дослідження «Духовний світ Олеся Гончара».
  • Юрій Шинкаренко (Київ) — за роман «Терор».

2004 рік[ред. | ред. код]

  • Василь Бурлачко (Запоріжжя) — за літературознавчу працю «Проявлення слова, Божої любові й людської совісті у творчості Олеся Гончара».
  • Тетяна Винник (Ніжин) — за збірку поезій «Гетсиманська молитва».
  • Оксана Зелік (Полтава) — за літературознавчу працю «Літературознавчі студії Олеся Гончара».
  • Юрій Сичук (Луцьк) — за повість «Час диявола».
  • Літературно-інтелектуальне товариство «Скляна куля» — за колективну збірку прози та поезії.

2005 рік[ред. | ред. код]

  • Анастасія Добровольська — за роман «Якого кольору твоя душа».
  • Дмитро Дроздовський (Київ) — за книжку «Космічна мова людської душі».
  • Марина Павленко — за цикл оповідань «Як дожити до ста».
  • Іван Підгірний — за повість «Ініціація».
  • Тетяна Сагайдак — за дослідження "До історії написання роману Олеся Гончара «Собор».
  • Антоніна Тимченко — за цикл поезій «Чекаю чистої води».

2006 рік[ред. | ред. код]

  • Оксана Бойко — за книгу новел «Полювання на новий день».
  • Олена Довженко — за дослідження «Проблема національного характеру у творах Олеся Гончара про війну».
  • Ольга Кудінова — за книгу поезій «А в мого солов'я незрадлива душа».
  • Наталя Мартиненко — за роман «Марення білогарячого».
  • Редакція інформаційного бюлетеня «Смолоскип» — за висвітлення життя творчої молоді.

2007 рік[ред. | ред. код]

  • Леся Воронюк — за цикл оповідань «Крила».
  • Ганна Костенко — за цикл оповідань «Медуза у хмарах».
  • Ольга Куцевська — за творчу роботу «Дискурс само редагування Олесем Гончарем публіцистичного твору».
  • Володимир Петрашик — за дослідження «Олесь Гончар і його творчість у сприйнятті сучасних йому митців».
  • Оксана Сергієнко — за публіцистичний цикл «Повертаючись у травень».
  • Софія Стасюк — за збірку поезій «Температура тиші».
  • Ірина Хомин — за роман «Сповідь».
  • Наталя Чибісова — за роман «Лев узимку».
  • Анастасія Шевердіна — за роман-фентезі «На краю фантазии».

2008 рік[ред. | ред. код]

  • Анна Багряна (Київ) — за роман «За Габією, або Усупереч забобонам» («Етимологія крові»).
  • Євген Букет (Київ) — за цикл публіцистичних статей «Люди від землі».
  • Інна Данилюк (Житомир) — за збірку новел «Заплакані троянди».
  • Марія Дружко (Дніпродзержинськ) — за роман «Шейла».
  • Ольга Куцевська (Луганськ) — за літературознавче дослідження «Дискурс авторського редагування публіцистичних текстів на матеріалі творчості Олеся Гончара».
  • Наталя Шульська (Луцьк) — за збірку поезій «Веснянофілка».

2009 рік[ред. | ред. код]

  • Катерина Галич (Мелітополь) — за літературознавче дослідження «Антивоєнний роман Еріха Марії Ремарка й Олеся Гончара: проблеми типології».
  • Сергій Зубець (Миколаїв) — за збірку віршів «Під тим самим сонцем».
  • Василь Карп'юк (с. Брустури Косівського району Івано-Франківської обл.) — за збірку оповідань «Найближча зоря».
  • Ірися Ликович (Ужгород) — за роман «Твоя дитинка».
  • Анна Малігон (Київ) — за поетичну книжку «Сценарій вічності».
  • Віталій Меншиков (Ден Княжич) (Луганськ) — за роман «Аня Дарк».
  • Оксана Радушинська (м. Старокостянтинів, Хмельницька обл.) — за збірку віршів і прозових мініатюр «Українські свята»[3].
  • Олеся Сандига (Бровари) — за збірку літературно-критичних статей «Гармонія дисонансів» і публікації в пресі.
  • Інна Сироїд (Київ) — за монографічне дослідження «Громадсько-політична діяльність Олеся Гончара».
  • Світлана Хопта (Івано-Франківськ) — за збірку оповідань «Мовою любові».

2010 рік[ред. | ред. код]

  • В'ячеслав Левицький (Київ) — за низку публікацій «Сюїта для приборканих рингтонів».
  • Діана Попкова (Одеса) — за оповідання «Свавілля карнавалу».
  • Іван Рябчій (Київ) — за оповідання «Макабр».
  • Олена Сердюк (селище Михайло-Коцюбинське Чернігівської області) — за роман «Обвисле небо».
  • Ольга Смольницька (Сімферополь) — за поетичну збірку «Остання жриця».
  • Олександр Стусенко (смт Буча, Київщина) — за поетичну збірку «Бунт праху».
  • Дмитро Чистяк (Київ) — за збірку поетичних перекладів та поезій «Надсадний сад».
  • Ярослав Яріш (с. Ралівка, Самбірський район Львівської області) — за роман «Руська Правда».

2011 рік[ред. | ред. код]

  • Олександра Басько (Вінниця) — за роман «Портал».
  • Альона Дроздова (м. Луганськ) — за літературознавче дослідження «Олесь Гончар — редактор власних художніх творів».
  • Олена Козаченко (м. Коломия, Івано-Франківська обл.) — за «Роман без слів».
  • Катерина Міщук (Київ) — за збірку поезій «Зимописи».
  • Ірина Шувалова (Київ) — за збірку поезій «Ран».

2012 рік[ред. | ред. код]

2013 рік[ред. | ред. код]

2014 рік[ред. | ред. код]

2015 рік[ред. | ред. код]

  • Христина Козловська (с. Велика Кам'янка, Коломийський район, Івано-Франківська обл.) — за роман у новелах «Золотий ланцюжок»;
  • Тетяна Синьоок (м. Золотоноша, Черкаська обл.) — за цикл новел «Білим по білому»;
  • Дарина Гладун (м. Хмельницький) — за поетичну збірку «Січи-рубай-дерево»;
  • Вано Крюґер (м. Київ) — за збірку «Зіґґі Фрейд & Ктулху»;
  • Дар'я Пустовіт (м. Київ) — за літературознавче дослідження «Війна і мир у творчості Олеся Гончара»;
  • Ксенія Кириндясова (м. Київ) — за аналіз подорожніх нарисів Олеся Гончара;
  • Оксана Кривдюк (с. Будне, Шаргородський район, Вінницька обл.) — за збірку публіцистичних етюдів «Якщо зійде сонце».

2016 рік[ред. | ред. код]

  • Олег Андрішко (с. Вітрівка, Криничанський район, Дніпропетровська обл.) — за іронічний, бурлескний, експериментальний роман «Пісня цапів»;
  • Христя Ковар (м. Брно, Чехія) — за збірку оповідань «Біологія почуттів»;
  • Микола Антощак (м. Вінниця) — за збірку поезій «Тисяча степових років»;
  • Ігор Астапенко (м. Київ) — за збірку поезій «Лихотомія»;
  • Алла Миколаєнко (м. Київ) — за збірку поезій «Затемнення води»;
  • Аліна Конотоп (с. Великі Кринки, Глобинський район, Полтавська обл.) — за збірку нарисів та етюдів «Жінка на українських просторах»;
  • Петро Червоний (м. Дніпропетровськ) — за дослідження «Босорканя. Страшилки з берегів Дніпра».

2017 рік[ред. | ред. код]

  • Ганна Чіпко (м. Київ) — за роман «Гривна»;
  • Марія Карп'юк (м. Київ) — за збірку «Дорога додому»;
  • Кирило Поліщук (м. Кропивницький) — за збірку «Ліс, про який ніхто не знав»;
  • Назарій Пічак (м. Івано-Франківськ) — за художньо-документальний нарис «Обличчя війни. (Антивоєнні уроки Олеся Гончара)»;
  • Софія Мостова (с. Жизномир, Бучацький район, Тернопільська обл.) — за роботу «Олесь Гончар — захисник рідної мови».

2018 рік[4][ред. | ред. код]

Номінація «Проза — роман або повість»

Номінація «Цикл оповідань, новел»

Номінація «Поезія»

  • Марія Каплуновська (м. Хмельницький) — за збірку поезій «Різдвяна троянда».

Номінація «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара»

  • Анастасія Гончаренко (м. Київ) — за літературознавче дослідження «На берегах вічності: роздуми над сторінками прози Олеся Гончара».

Номінація «Публіцистика»

Спеціальна відзнака «Надія»

  • Христина Іванова (м. Київ) — за повість «Початок».

2019 рік[5][ред. | ред. код]

  • Номінація «Проза» (роман чи повість): Назар Мулик (м. Козятин, Вінницька область) — за роман «Кров Дракона».
  • Номінація «Проза» (збірка оповідань): Дмитро Зозуля (м. Костянтинівка, Донецька область) — за збірку оповідань «Етюди потворного»; Марія Косян (м. Київ) — за збірку оповідань «Куди не їздять потяги».
  • Номінація «Поезія»: Леля Покотиполе (Ольга Крамарь; м. Дніпро) — за збірку поезій «Повстанське радіо».
  • Номінація «Публіцистика»: Назарій Заноз (м. Теребовля, Тернопільська область) — за збірку художньо-документальних нарисів «Місто як світ».
  • Заохочувальна премія: Марія Слободяник (м. Кам'янське, Дніпровська область) — за літературознавчу працю «Поезія Апостолівщини».

2020 рік[ред. | ред. код]

  • Номінація «Проза» (збірка оповідань чи новел): Влад Сорд (Гранецький-Стафійчук Владислав; м. Вінниця) за збірку оповідань «Безодня».[1]
  • Номінація «Поезія»: Сажинська Ірина — поетеса, перекладач, ілюстратор (м. Запоріжжя) — за збірку поезій «Cor humanum».
  • Номінація «Літературна праця, присвячена творчості Олеся Гончара»: Красножон Катерина — аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Вишневе, Київська обл.) — за науково-популярну літературознавчу працю «„Чорний яр“ Олеся Гончара: ритміка контрастів».[6]

2021 рік[ред. | ред. код]

  • Півненко Олена — за роман «Єлень. Пряжа долі».[7][8]

2022 рік[2][ред. | ред. код]

  • Номінація «Проза» (роман чи повість): Ігор Дорошенко, роман «Вітя німець, або інструкція з ремонту корпусів».
  • Номінація «Проза» (збірка оповідань): Микита Григоров
  • Номінація «Поезія»: Віталій Білозір, рукопис збірки віршів «Паперовий хлопчик»

2023 рік[9][ред. | ред. код]

  • Номінація «Велика проза» — збірка повістей «У дзеркальній сповідальні», Тарас Голота (м. Київ);
  • Номінація «Мала проза» — збірка новел «Поки сонце росте», Богдан Гасюк (м. Івано-Франківськ);
  • Номінація «Поезія» — збірка поезій «Передмовчання», Станіслав Новицький (м. Кропивницький);
  • Номінація «Публіцистика» — добірка есеїв «Альбом, у якому — ти», Любомир Лесонін (м. Львів);
  • Номінація «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара» — розвідка «Якась вища сила зберігає мене…», Захар Зіненко (смт. Козельщина, Полтавська обл.).

2024 рік[10][ред. | ред. код]

  • Номінація «Велика проза» — роман «Настина могила», Анастасія Тарканій (с. Рокосово, Закарпатська обл.);
  • Номінація «Мала проза» — повість «Мангеттенська елегія», Алла Качанівська (Сердюк) (м. Запоріжжя — Нью-Йорк);
  • Номінація «Поезія» — збірка поезій «Польоти над прірвою», Ада Єлагіна (м. Кривий Ріг);
  • Номінація «Публіцистика» — добірка есе «Спокуса відчувати», Євген Жураковський (с. Угорники, Івано-Франківська обл.);
  • Номінація «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара» — цикл гончарознавчих праць Вадима Закорка (м. Суми) і Дмитра Коляденка (м. Берислав, Херсонська обл.).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Безодня перемогла у номінації Проза міжнародної премії - Новини - Видавництво «Дім Химер». chimeraspublisher.com.ua.
  2. ↑ а б Оголошено цьогорічних лауреатів Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  3. ↑ Прагніть задумів глибоких. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 1 липня 2011.
  4. ↑ Стали відомі імена лауреатів міжнародної премії імені Олеся Гончара. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  5. ↑ 3 квітня відбулося вручення премій імені Олеся Гончара. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
  6. ↑ ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНИХ І ВІТЧИЗНЯНИХ ПРЕМІЙ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА 2020 РОКУ. — С. 5 (PDF).
  7. ↑ Відома лавреатка Міжнародної премії імені Олеся Гончара 2021 року. chytomo.com. 29 бер. 2021 р.
  8. ↑ Лауреати літературних премій. Вип. 1. 2019—2021 роки: бібліографічний покажчик. / Сумська міська центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка ; відділ довідково-інформаційної роботи та маркетингу ; уклад. Н. Ю. Курносова. — Суми, 2021. — С. 24 (PDF).
  9. ↑ Оголошено переможців Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара - Вечірній Київ.
  10. ↑ Оголошено цьогорічних лауреатів Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара | НСПУ. 26 бер. 2024 р.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародна_премія_імені_Олеся_Гончара&oldid=42199918