Українсько-тиморські відносини — Вікіпедія

Українсько-тиморські відносини

Україна
Україна
Східний Тимор
Східний Тимор

Українсько-тиморські відносини — це міждержавні відносини між Східним Тимором та Україною.

Історія[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ Східного Тимору Адальіза Магно під час візиту солідарності до посла України Олександра Нечитайло у Куала-Лумпур (2022)

У вересні 2003 року міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко та його колега зі Східного Тимору Жосе Рамуш-Орта підписали у Нью-Йорку угоду про встановлення дипломатичних відносин[1].

Східний Тимор не брав участі у голосуванні за резолюцію 68/262 Генеральної Асамблеї ООН про «Територіальну цілісність України».[2] Після російського вторгнення в Україну в 2022 році Східний Тимор висловив стурбованість і закликав сторони конфлікту підписати негайне припинення вогню та шукати дипломатичного рішення. Необхідно поважати незалежність України.[3] На одинадцятій екстренній сесії Генеральної Асамблеї ООН 2 березня 2022 року Східний Тимор проголосував за засудження нападу Росії на Україну та за вимогу негайного виведення російських військ з України.[4] 9 березня Рада міністрів Східного Тимору вирішила передати 1,5 мільйона доларів США Всесвітній продовольчій програмі ООН на гуманітарну допомогу українцям. Російське вторгнення в Україну нагадує Східний Тимор про індонезійське вторгнення 1975 року, яке занурило країну в 24 роки війни та іноземного панування.[5] Прем’єр-міністр Таур Матан Руак уже заявив про солідарність з українцями 3 березня, у Національний день ветеранів Східного Тимору.[6]

Дипломатія[ред. | ред. код]

Посол України Олександр Нечитайло з президентом Східного Тимору Франсішку Гутеррешем

16 жовтні 2012 року дві країни підписали угоду про встановлення дипломатичних відносин[7]. 12 грудня 2014 року посол України Ігор Гуменний відвідав Східний Тимор[8].

Дві країни не мають дипломатичних представництв у іншій країні. Східний Тимор має посольство в бельгійському Брюсселі.

Посол України в Куала-Лумпурі в Малайзії також акредитований у Східному Тиморі. Надзвичайним і Повноважним Послом України в Демократичній Республіці Східний Тимор 2020 року є Олександр Нечитайло[9].

Економіка[ред. | ред. код]

За 2018 рік статистичне управління Східного Тимору не повідомляє про торгові відносини між Східним Тимором та Україною[10].

Вебпосилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Außenministerium der Ukraine: Communiques signed in New York on establishing diplomatic relations between Ukraine and Bahamas, Timor-Leste, 29. September 2003, abgerufen am 11. Dezember 2017.
  2. Außenministerium der Ukraine: Bilateral Relations between Ukraine and Timor-Leste, 13. April 2020 [Архівовано 25 грудня 2021 у Wayback Machine.], abgerufen am 19. November 2021.
  3. Tatoli: Five ambassadors meet with Timorese Prime Minister to discuss UN resolution against Russian attack on Ukraine, 1. März 2022 [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.], abgerufen am 1. März 2022.
  4. UNO on Twitter: URGENTE La Asamblea General aprueba la resolución que "deplora en los términos más enérgicos la agresión cometida por #Rusia contra #Ucrania, 2. März 2022 [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.], abgerufen am 2. März 2022.
  5. Tatoli: Timor-Leste donates US$1.5 million to supprt Ukrainians, 9. März 2022[недоступне посилання], abgerufen am 10. März 2022.
  6. Tatoli: Timorese Prime Minister expresses solidarity to the people of Ukraine, 3. März 2022 [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.], abgerufen am 10. März 2022.
  7. Außenministerium der Ukraine: Bilateral agreements between Ukraine and Timor-Leste, 16. Oktober 2012 [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 10. April 2020.
  8. Regierung Osttimors: Ambassador of Ukraine visits Timor-Leste, 12. Dezember 2014 [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.], abgerufen am 28. Januar 2018.
  9. Außenministerium Osttimors: Sekretáriu Jerál-MNEK iha Serimónia Entrega Karta Kredensiál hosi Embaixadores Naun-Rezidénsia. , 20. Februar 2020, abgerufen am 20. Februar 2020.
  10. Direcção-Geral de Estatística: External Trade Statistics Annual Reports 2018 [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 17. April 2019.