Устрики-Долішні — Вікіпедія

Устрики-Долішні; пол. Ustrzyki Dolne
	герб
	Греко-католицька церква Архангела МихаїлаГреко-католицька церква Архангела Михаїла
	Основні дані
	49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д.Координати: 49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д.
Країна	Республіка Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Столиця для	Нижньо-Устріцький район (район)
Засновано	1509
Площа	16,79 км²
Населення	▼ 8 759 (01.01.2022)
· густота	561 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	480 ± 1 м
Міста-побратими	Самбір, Ґіралтовце, Zamárdid, Гевіз, Сокулка, Войнич
Телефонний код	(+48) 13
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RBI
GeoNames	756280
OSM	↑1748163 ·R (Устрики-Долішні)
SIMC	0953817
Поштові індекси	38-700 do 38-714
	Міська влада
	Мапа
	Устрики-Долішні у Вікісховищі

Устри́ки-Дол́ішні (пол. Ustrzyki Dolne, Нижньо-Устріки) — місто в Середніх Бескидах на р. Стрвяж. Адміністративний центр Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Польської Республіки.

Історія[ред. | ред. код]

Лежить на прадавніх етнічних українських землях Бойківщини. У 1497 р. король Ян I Ольбрахт віддав Устрики Івонії Янчоновичу. Були закріпачені на волоському праві в 1509 р. Входили до Перемишльської землі Руського воєводства. В 1672 р. татарська орда Нурадин-Солтана пограбувала і спалила село, а мешканців погнала на схід у неволю. В 1723 р. Устрики Долішні отримали права міста.

З 1772 до 1918 року входило в склад Австрії і Австро-Угорщини, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1846 р. жителі Устрик Долішніх брали активну участь у Галицькому повстанні. В 1847 р. споруджена парафіяльна мурована церква Успення Пресвятої Богорродиці, яка належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В 1872 р. через місто прокладена Перша угорсько-галицька залізниця та споруджені дві станції. В ході Першої світової війни російські війська захопили місто 21 вересня 1914 р., залишили — 25 січня 1915 р.

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10 000 осіб.^[2] В листопаді-грудні 1918 р. в околицях міста точились бої між поляками та українцями.

У 1919-1939 — містечко в Ліському повіті Львівського воєводства ІІ-ї Речі Посполитої. До 1939 відоме ярмарками худоби. Рафінерія нафти. На 01.01.1939 р. в місті проживало 4300 мешканців (з них 550 українців, 1150 поляків і 2600 євреїв^[3].

12 вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 28 вересня 1939 року мусили відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР місто в ході утворення Дрогобицької області включене до неї^[4]. 1939-1951 — у складі УРСР (під назвою Нижні Устрики). 17 січня 1940 — рішенням Президії Верховної Ради УРСР (відповідно до рішення ЦК КП(б)У) було утворено Устрико-Дольнівський район Дрогобицької області УРСР (після 1944 — Нижньо-Устріцький район). 12 червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни словацька армія оволоділа містом, пізніше передала його німцям. 18 вересня 1944 року радянські війська знову оволоділи містом.

У 1951 на підставі міжурядової угоди в обмін на Забузький район (місто Белз з навколишніми територіями) передане Польщі (разом із пам'ятником Сталіну, який таким чином став одним із трьох у Європі поза СРСР). У 1956 р. в ході «кампанії подолання культу особи» пам'ятник знесений.

Зараз — адміністративний центр ґміни Устрики-Долішні.