Утоплення — Вікіпедія
Утоплення | |
Медична спеціальність | невідкладна медична допомога[d] |
---|---|
Утоплення у Вікісховищі |
Утоплення — гострий патологічний стан, який розвивається при зануренні в рідину з подальшим розвитком гострої дихальної та серцевої недостатності, при збереженні анатомічної цілісності верхніх дихальних шляхів, один з видів механічної асфіксії (при якому механічним чинником є будь-яка рідина (вода, вино, нафта тощо), яка потрапляє в дихальні шляхи).
Потрапляння води в дихальні шляхи і їхній рефлекторний спазм також призводять до розвитку асфіксії — припинення надходження повітря (кисню) в легені і порушення газообміну. Внаслідок цього в легенях кисень перестає надходити до головного мозку та інших органів, у тканинах накопичується вуглекислий газ, розвивається гіпоксія. Найчутливіша до гіпоксії нервова тканина, тому практично відразу людина, яка потопає, втрачає свідомість, далі протягом 2-3 хв розвиваються тяжкі органні розлади — гостра серцево-судинна недостатність і порушення кровообігу, в тому числі в печінці, нирках, головному мозку та інших органах, з розвитком термінального стану і смерті.
Класифікація[ред. | ред. код]
Залежно від причин, які призвели до утоплення (механізму утоплення), розрізняють 4 його види:
- Справжнє (вологе) утоплення — наступає внаслідок попадання рідини в дихальні шляхи при збереженому спонтанному диханні (відмічається в 70-80 % випадків). Воно супроводжується короткочасною затримкою дихання. Вода потрапляє в легені, вимиває сурфактант і наступає повне припинення газообміну. Одночасно при заповненні легенів водою руйнується капілярна мембрана і вода проникає в кровоносне русло та змішується з кров'ю, що призводить до зміни її структури та збільшення об'єму (протягом декількох хвилин об'єм циркулюючої крові збільшується в 1,5 і більше разів). Смертельна доза аспірованої води 20 — 30 мл/кг маси тіла. Виділяють 3 періоди справжнього утоплення:
- початковий — свідомість у витягнутого з води збережена, спостерігається збудження, неадекватна реакція на оточення, недооцінка серйозності випадку, відмова від медичної допомоги (може бути і загальмованість, депресія). У потерпілого відмічається озноб, «гусяча шкіра», дихання прискорене, на відстані чути шуми у верхніх дихальних шляхах, приступи кашлю, може спостерігатися блювання водою, якою наповнився потопельник;
- агональний — зростає загальний ціаноз, шкіра стає фіолетово-синьою («сині» утоплені), спостерігається втрата свідомості, дихання стає рідшим, судомним, супроводжується виділенням рожевої піни із носових ходів та рота;
- клінічної смерті — свідомість відсутня, різко виражена синюшність шкіри, обличчя одутле, вени шиї набряклі, зіниці розширені.
- Асфіктичне (сухе, несправжнє) утоплення — наступає внаслідок припинення газообміну через ларингоспазм (спазм м'язів гортані) і є наслідком різкого гальмування центральної нервової системи під впливом алкоголю, раптового інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу, приступу епілепсії тощо або травми (перелом в шийному відділі хребта при пірнанні). При цьому виді утоплення відсутні некоординовані рухи і спроби вибратися з води. Вода без перешкод поступає до верхніх дихальних шляхів, однак спазм м'язів гортані запобігає заповненню легенів водою. Одночасно велика кількість води попадає в шлунок. Однак згодом, якщо постраждалий із води не витягнутий, спазми голосової щілини після термінальної паузи змінюється атонією і вода заповнює легені.
- Синкопальне утоплення — наступає через зупинку серця і дихання в результаті психічного (страх) або рефлекторного (удар об воду, холодний шок) впливу, тому відразу наступає період клінічної смерті. Дихання і серцебиття відсутні, немає виділення піни та рідини із дихальних шляхів, відсутній ціаноз шкіри, характерна різка блідість («білі утоплені»). Цей тип утоплення в прогностичному відношенні найсприятливіший для надання допомоги.
- Змішане.
Порятунок утоплених людей[ред. | ред. код]
Згідно з протоколами, рекомендується запобігти утопленню: [1][2]
- Попередити водним охоронцям.
- Надіслати плаваючі предмети (життєві кола, плаваючі іграшки, стовбури тощо) до жертви.
- Пропонувати предмети (полюси, товсті гілки, мотузки тощо). Рятувальна людина повинна міцно лежати на землі, щоб уникнути того, що жертва тягне його до води.
- Порадити жертві взяти горизонтал і обличчя вгору, положення. Це дозволяє потерпілому плавати без зусиль (корисно у разі втоми).
- Зателефонувати до служб швидкої медичної допомоги.
- Використовувати плаваючий корабель, щоб взяти до потерпілого.
- Попросити когось отримати жертву, плаваючи, але тільки якщо він може це зробити добре (технічно та фізично). Жертва з тривогою у воді небезпечна.
- Виконувати першу допомогу (читай нижче).
Перша допомога для жертв утоплення[ред. | ред. код]
Якщо жертва без свідомості, але дихає, йому потрібно лягти, на його стороні, щоб запобігти йому блювоти та задуху.
Якщо жертва не дихає, або його серце не б'ється, Йому потрібна серцево-легенева реанімація (CPR).[3] Потім:
- Якщо жертва більша за немовляти (тому доросла людина чи дитина): Це починається з виконання 5 вентиляцій: закриття носа жертви, відкриття рота жертви, покриття власного рота до уст жертви, і покриття власного рота до рота жертви, і штовхання повітря. Тоді, серія з 2 вентиляцією (ідентичного типу) поєднуються, в поворотах, з серією з 30 стисненням грудної клітки, і вони зроблені натисканням на нижню половину грудини: кістка, яка знаходиться через центр грудей, від шиї до живота. Через 2 хвилини, або 5 циклів продуктивності обох серій, потрібен дзвінок до служб надзвичайних ситуацій (є перелік номерів екстрених телефонів тут), і продовження однієї і тієї ж реанімації серії. Обидві серії тривають, поки жертва знову дихає або надійде медичні послуги.
- Якщо жертва-це дитина (зазвичай менше 1 року): Він також починається з виконання 5 вентиляцій, але рот рятувальника охоплює носа і рот немовляти, в той самий час, і штовхає повітря (але не надто сильно). Тоді, серія з 2 вентиляцією (ідентичного типу) поєднуються, в поворотах, з серією з 30 стисненням грудної клітки, і вони зроблені натисканням, лише двома пальцями, на нижній половині грудини: кістка, яка знаходиться через центр грудей, від шиї до живота. Через 2 хвилини, або 5 циклів продуктивності обох серій, потрібен дзвінок до служб надзвичайних ситуацій (є перелік номерів екстрених телефонів тут), і продовження однієї і тієї ж реанімації серії. Обидві серії тривають, поки жертва знову дихає або надійде медичні послуги.
Джерела[ред. | ред. код]
- Утоплення: сучасні підходи з позицій доказової медицини/ І.В. Кисельова, В.В. Петриченко, А.М. Богдан, А.Й. Гарга, О.А. Галушко / Журнал «Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря».- 2 (65), 2017. - С.16-23 Ел.джерело
- (рос.)Довідник лікаря // 1998. — 1180 с. - ISBN: 5-88001-030-9. - С. 109
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zhang Shengnian, Lin Chunfei. Порятунок утоплених людей. Sports Department http://sa.gov.tw. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 27 жовтня 2023.
- ↑ Порятунок води: дотик, кидка, веслування, йд (Water Rescues: Reach, Throw, Row, Go). PreppingToSurvive.com (англ.). 15 вересня 2011. Процитовано 8 листопада 2023.
- ↑ Hazinski, Mary Fran (2010). «Guidelines for CPR and ECC», Highlights of the 2010 American Heart Association. American Heart Association. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 10 листопада 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Перша допомога при утопленні 12/06/2013
- Види утоплення
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|