Файншмідт Ісак Ілліч — Вікіпедія

Файншмідт Ісак Ілліч
Файншмидт Исаак Ильич
Народився 18 червня 1875(1875-06-18)
Орел, Російська імперія
Помер 25 квітня 1940(1940-04-25) (64 роки)
Діяльність лікар
Відомий завдяки роботами щодо вивчення туберкульозу
Alma mater Імператорський Харківський університет
Заклад Харківський національний медичний університет
Учасник Російсько-японська війна
Звання Заслужений діяч науки УРСР

Ісак Ілліч Файншмідт (5 (17) червня 1875, Орел - 25 квітня 1940, Київ) — український радянський терапевт і фтизіатр. Організатор Українського туберкульозного інституту і Українського інституту клінічної медицини. Заслужений професор УРСР (1934). Заслужений діяч науки УРСР (з 1935). [1] [2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Ісак Ілліч 5 червня 1875 року в місті Орел. Походив з родини службовців. Закінчив медичний факультет Харківського університету (1899). Від 1905 року працював у Харкові, з 1923 року — професор Харківського медичного інституту (ХМІ).

Залишився лікарем-екстерном при факультетській терапевтичній клініці у професора Оболенського І. М. Ординатор, асистент шпитальної терапевтичної клініки до 1918 року. Неодноразово підвищував свій фах у Німеччині, Швейцарії, Австро-Угорщині, Бельгії, Італії, Англії, як за часів Російської імперії, так і у радянські часи. Старший асистент шпитальної терапевтичної клініки Харківського жіночого медичного інституту у професорів Георгієвського К.М. , Шатілова П.І., Якушевича С.Г. Завідувач кафедри туберкульозу (1923–1931). З 1930 по 1940 р. очолював кафедру факультетської терапії ХМІ [3] [4]. Заслужений професор УРСР (1934). Фундатор фтизіатричної служби та системи підвищення кваліфікації лікарів у Харкові.

Приймав участь у Російсько-японській війні 1904-05 років.

Помер раптово у Києві під час відрядження 25 квітня 1940 року. Поховали у м. Харків. [1]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Праці Файншмідта присвячені проблемам туберкульозу [5], пневмонії, абсцесів, раку та сифілісу легенів, лікуванню серцево-судинних захворювань, діабету тощо. Під його керівництвом проводилися дослідження ниркової недостатності та цукрового діабету. У  цей період клініка збагатилась сучасним обладнанням, у тому числі досконалим на той час двоканальним котушковим електрокардіографом, єдиним апаратом такого типу в усій Лівобережній Україні.

Був членом редакційної ради та редактором терапевтичного відділу журналу «Врачебное дело», членом редакції журналу «Боротьба з туберкульозом».[1]

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Файншмидт И.И. К 80-летию со дня рождения Гиршмана. 1919.

Файншмидт И.И., Карлинер М.Я. Рак легких и туберкулез // Врачебное дело.- 1938.- №11-12.- С.827-834.

Файншмидт И.И. Рак легкого и туберкулез // Труды I съезда онкологов УССР.- М.-Л.-:Медгиз, 1940.- С.334-336.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Організатор і керівник Українського туберкульозного інституту (1922) та Українського інституту клінічної медицини (1931).

Професор І.І.Файншмідт був незмінним головою Бюро терапевтичної секції Харківського медичного товариства (1924– 1925), Головою Українського товариства терапевтів, членом Президії Всесоюзних з'їздів терапевтів, членом президії вченої ради Наркомату охорони здоров’я УРСР, членом Ради директорів наукових інститутів, членом комісії з винаходів при Управлінні науки Наркомату охорони здоров’я УРСР, заступником голови Ради професорів ХМІ. [1]

Вчений був знавцем клініки туберкульозу та став одним з організаторів громадської боротьби з цією хворобою, активним діячем Харківського відділу Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом, який розміщувався в будівлі на Вознесенській площі, 12 (нині- майдан Фейєрбаха) [6]

Особистість[ред. | ред. код]

Автор публікації щодо діяльності Гіршмана Л.Л, виступав з промовою на його похованні. Написав спогади щодо письменника Короленко В.Г.[7], оглядав його як терапевт [8] [9] . Донька І.І. Файншмідта, Ольга Ісаківна – професор, біохімік за фахом, учениця академіка Палладіна О.В. та дружина Утевського А.М. [10]

Пам’ять[ред. | ред. код]

На 140- річчя з народження науковця відгукнувся Український медичний календар [11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Зайцева, С.І. Файншмідт Ісаак Ілліч (1875 – 1940). Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – С 159-160. Процитовано 17 жовтня 2023.
  2. ↑ Ісаак Ілліч Файншмідт (PDF). Скарбниця Харківської медицини. Постаті : біографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. — Харків : ХНМУ, 2015. — C 160.
  3. ↑ Лісовий, В. М. (ред ); Капустник, В. А. (ред ); Перцева, Жаннета Миколаївна; Киричок, І. В.; Семененко, О. В. (2020). Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  4. ↑ Кафедра внутрішньої медицини №3 та ендокринології. ХНМУ (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  5. ↑ Клінічна база кафедри фтизіатрії та пульмонології ХНМУ (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  6. ↑ Памятник архитектуры на площади Фейербаха. streets-kharkiv.info (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  7. ↑ Короленківський збірник: Наукові статті та матеріали. calameo.com. Процитовано 17 листопада 2021.
  8. ↑ Кто убил писателя Короленко?. КП в Украине | КП в Україні | KP in Ukraine (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  9. ↑ Файншмидт Исаак Ильич это. interpretive.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  10. ↑ Ольга Исааковна Utevsky. geni_family_tree (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  11. ↑ Український медичний календар на 2015 рік | Наукове товариство ім.Шевченка. ntsh.org. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
  • Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі : Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – 624 с. ISBN 978–966–2094–43–5. URL: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/28094 [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] Файншмидт И.И. С. 50, 117, 338, 397-399, 401 (російською).
  • Петрова З. П. Исаак Ильич Файншмидт – яркий представитель советской профессуры 1920-­1930 гг. / З. П. Петрова // Медицинская профессура СССР : крат­кое содержание и тезисы докладов научной конференции (апрель 2010 г., Москва) – М. : Русский врач, 2010. – С. 193–196.
  • Зайцева С. І. Файншмідт Ісаак Ілліч / С. І. Зайцева, І. А. Ільченко, З. П. Петрова // Вчені Харківського держав­ного медичного університету 1805-­2005 / за ред. акад. А. Я. Циганенка. – Х., 2003. – С. 250–251.
  • Ганіткевич Ярослав. Український медичний календар на 2015 рік. Київ, 2014. - 76 с. URL:https://ntsh.org/node/494 [Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  • Утевская Л. А. И. И. Файншмидт и его воспоминания о В. Г. Короленко // Короленківський збірник : наукові статті та матеріали. — Харків : Сага, 2006. — С. 197—207. — 231 с. — ISBN 966-2918-09-04.

Посилання[ред. | ред. код]

Зірка життя Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Файншмідт_Ісак_Ілліч&oldid=40830800