Федоров Євген Олексійович — Вікіпедія

Євген Олексійович Федоров (рос. Евгений Алексеевич Фёдоров; нар. 11 травня 1963 року, Ленінград) — російський політичний діяч, неофіційний керівник вкрай шовіністичної організації "Національно-визвольний рух", яка проштовхувала ідеї "русского міра" переважно в Білорусі й меншою мірою в Україні, депутат Державної думи, член партії Єдина Росія, кандидат економічних наук[1][2].

Євген Олексійович Федоров
рос. Евгений Алексеевич Фёдоров
Євген Олексійович Федоров
Євген Олексійович Федоров
Прапор
Прапор
Депутат Державної Думи Російської Федерації
Прапор
Прапор
з 12 грудня 1993 року
Президент: Борис Єльцин
Володимир Путін
Дмитро Медведєв
Володимир Путін
 
Народження: 11 травня 1963(1963-05-11) (60 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна: СРСР СРСРРосія Росія
Освіта: Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург) і Північно-Західний інститут управлінняd
Ступінь: кандидат економічних наук
Партія: Єдина Росія[3]
Батько: Олексій Іванович Федоров
Діти: Поліна Євгенівна Федорова
 
Військова служба
Роки служби: 1985—1988
Звання: полковник
Нагороди:
Почесна грамота Президента Російської Федерації Почесна грамота уряду Російської Федерації

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 травня 1963 року в Ленінграді, Ленінградської області, РРФСР, СРСР в сім'ї конструктора і вчительки.

Законотворча діяльність[ред. | ред. код]

З 1993 до 2019 року, протягом виконання повноважень депутата Державної Думи I, IV, V, VI і VII скликань, виступив співавтором 68 законодавчих ініціатив і поправок до проєктів федеральних законів.

Відомо, що Федоров публічно висловлював претензії до Казахстану, України й до Республіки Білорусь:

«Є територія РРФСР, Російської Федерації, яка підлягає поверненню на територію Російської Федерації. Тобто є межа, яка всередині Радянського Союзу мала адміністративний характер, відповідно, зараз вона тимчасово носить державний характер. В рамках цього кордону необхідно віддати території Казахстану, України – Донецьк, Луганськ, у Білорусі Вітебська область, які входили до 22-го року до складу саме РРФСР».

Джерело: В Госдуме призвали власти Беларуси «вернуть» Витебскую и Брестскую области России[4]» Политринг - Новости Беларуси

Нагороди[ред. | ред. код]

Санкції[ред. | ред. код]

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[8]

З 23 лютого 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[8]

24 березня 2022 року накладено санкції США.[9]

7 вересня 2022 року на Федорова Євгена накладені економічні санкції законодавством України.[10]

12 жовтня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[8]

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Олексій Іванович Федоров, десь 50 років працював конструктуром в бюро «Рубін» і проєктував субмарини, є автором декількох десятків патентів і авторських свідоцтв.

Мати — Євгенія Федорова була вчителькою з фізики в технікумі[11][12].

Дочка — Поліна[13][14].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Є. О. Федоров. Почему мы так живём? Национально-освободительное движение. Геополитика в вопросах и ответах. — Москва, 2013. — С. 63. — 25000 прим.[15]

Є. О. Федоров. Национально-освободительное движение России. Русский код развития. — Санкт-Петербург : ИГ «Весь», 2014. — С. 256. — 2000 прим. — ISBN 978-5-9573-2702-8.[16]

Є. О. Федоров. Госпереворот. Технология предательства. — Санкт-Петербург : ИГ «Весь», 2016. — С. 192. — ISBN 978-5- 9573-3088-2.[17]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Фёдоров Евгений Алексеевич (пятый созыв). Официальный сайт Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 8 березня 2011.
  2. Персональный сайт Фёдорова. Биография. eafedorov.ru. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 01.03.2016.
  3. Депутаты : [рос.] : [арх. 09.06.2021] // Государственная дума России Федерального собрания Российской Федерации : вебсайт. — 2021. — 28 апреля. — Дата звернення: 22 червня 2021 року.
  4. https://politring.com/mir/38775-v-gosdume-prizvali-vlasti-belarusi-vernut-vitebskuyu-i-brestskuyu-oblasti-rossii.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. Распоряжение от 17 апреля 2006 г. № 532-р — О награждении Почётной грамотой Правительства РФ депутатов ГД Федерального Собрания РФ. 17.05.2006. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 03.03.2016.
  6. Распоряжение Правительства РФ № 1182-р. 07.09.2007. Архів оригіналу за 03.03.2016. Процитовано 03.03.2016.
  7. О награждении Почётной грамотой Президента РФ Крашенинникова П.В. и Фёдорова Е.А. — № 772-рп. 12.12.2008. Архів оригіналу за 03.03.2016. Процитовано 03.03.2016.
  8. а б в ФЕДОРОВ Євгеній Олексійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2023.
  9. Russia-related Designations; Publication of new Frequently Asked Question. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 5 березня 2023.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №637/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Процитовано 05.03.2023.
  11. Патенты автора ФЁДОРОВ АЛЕКСЕЙ ИВАНОВИЧ. Процитовано 03.03.2016.
  12. Евгений Фёдоров: «С детства знаю, что такое Родина». Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 16 травня 2021.
  13. Эхо Москвы, Евгений Фёдоров, депутат ГД от фракции «Единая Россия»
  14. «Единая Россия» «Область не боится экспериментов»
  15. Почему мы так живём? Национально-освободительное движение (konzeptual.by)[недоступне посилання]
  16. Национально-освободительное движение в России. Русский код развития
  17. Новая книга Е. Фёдорова "Госпереворот". Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 28 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]