Федоров Олександр Якович — Вікіпедія

Федоров Олександр Якович
Народився 1894(1894)
Київ, Російська імперія
Помер 1957(1957)
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність льотчик
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь космонавтика
Війна німецько-радянська війна
Відомий завдяки: космічний корабель
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня
Див. також: Федоров

Федоров Олександр Якович (1894—1957) — український і радянський інженер, дослідник, льотчик, винахідник, що сконструював один із перших моделей космічного корабля, організатор виставок моделей і механізмів міжпланетних апаратів у Києві та Москві.

Навчання[ред. | ред. код]

Під час навчання у Київському політехнічному інституті у 1916 р. він прослухав лекцію одного з помічників Костянтина Едуардовича Ціолковського Павлом Каннінгом. Вчений з Казані привіз до Києва модель металевого аеростату і прочитав студентам Київського політехнічного інституту лекцію про його особливості.

О.Федоров разом з іншими 75 студентами із великим захватом вступили до гуртка підтримки проекту Ціолковського. Сам він довгий час листувався з Костянтином Едуардовичем Ціолковським.[1]

Грромадянська війна[ред. | ред. код]

Під час Громадянської війни О. Федоров перебуває на передовій як авіатор. Під час одного з боїв він був поранений. Однак, не пориває з наукою. Зокрема, постійно спілкуєтться із вченим Дмитром Граве.[2]

Розробка космічного корабля[ред. | ред. код]

У квітні 1925 року О. Федоров організовує та очолює гурток з вивчення світового простору при Секції винахідників Асоціації інженерів і техніків. Велика ініціативність дозволяє залучити до нього 70 відомих київських учених і інженерів. Зокрема, академік Дмитро Олександрович Граве — та професор Євген Оскарович Патон.[3]

Одночасно інженер працює над моделлю 1:20 60-метрового ракетного космічного корабля діаметром 8 метрів. У червні 1925 року О. Федоров демонструє модель на спеціально організованій у Києві Виставці з вивчення світових просторів.[4]

Через рік дослідник переїздить до Москви. Там вступає до Асоціації Винахідників-Інвентистів — АИИЗ (від російської назви «Ассоциация Изобретателей- Инвентистов») та організовує міжпланетну секцію.

У 1927 році разом з ентузіастами — однодумцями О.Федоров організовує і проіодить «Першу міжнародну виставку моделей і механізмів міжпланетних апаратів» на честь десятої річниці Жовтневої революції. У ній брали участь не лише вітчизняні, але й закордонні конструктори і вчені.[5] Тут він також демонструє свій експонат.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Первушин А. Космонавты Сталина. Межпланетный прорыв Советской Империи / Первушин А. — М. : Эксмо. Яуза, 2005. — С. 345.
  2. Стефанович Д. Л. Перша міжнародна «космічна» виставка та її організатори / Д. Л. Стефанович, В. В. Янковий // Сторінки історії: збірник наукових праць. — 2012. — Вип. 34. — С. 96–106.
  3. Савчук В. Витоки ракетобудування в Україні / В. Савчук. Ф. Санін // Світогляд. — № 1. — 2011. — С. 30.
  4. Боротканич Н. П. Висвітлення освоєння космічного простору в музеях України / Н. П. Боротканич // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 60-69
  5. Первушин А. Космонавты Сталина. Межпланетный прорыв Советской Империи / Первушин А. — М. : Эксмо. Яуза, 2005. — С. 351.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.