Федорченко Іван Михайлович — Вікіпедія

Федорченко Іван Михайлович
Народився 31 жовтня 1909(1909-10-31)
Таганрог
Помер 27 грудня 1997(1997-12-27) (88 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність винахідник, металург, викладач університету
Alma mater Дніпродзержинський індустріальний інститут
Галузь металургія[1] і Порошкова металургія[1]
Науковий ступінь академік АН УРСР
Членство НАН України
Відомий завдяки: теорія механізму тертя вузлів машин і механізмів
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія СРСР Державна премія СРСР Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

Іва́н Миха́йлович Федо́рченко (31 жовтня 1909, Таганрог — 27 грудня 1997) — радянський та український учений у галузі матеріалознавства, порошкової металургії та спеціальних сплавів, 1961- академік АН УРСР, 1968 — лауреат Премії ім. Патона АН УРСР, 1970 — заслужений діяч науки УРСР, нагороджений орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного прапора та двома «Знак Пошани», медалями, 1979 — лауреат Державної премії УРСР, 1981 — Державної премії СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

1930 року закінчив Кам'янський вечірній металургійний інститут — згодом Дніпродзержинський індустріальний інститут.

В 1930—1935 роках працював на заводах Кам'янського (Дніпродзержинська) та Таганрога.

З 1935 по 1952 рік працює в науково-дослідному інституті сільськогосподарського машинобудування у Москві.

У 1952—1955 роках — у Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР.

З 1955 року працює заступником директора та одночасно завідує відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР.

В 1957—1962 роках одночасно — головний вчений секретар Президії АН УРСР.

З 1963 — академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства АН УРСР. Займався розробкою:

  • теоретичних основ порошкової металургії,
  • створення спеціальних сплавів і матеріалів — антифрикційних, фрикційних, фільтрових. Розробив теорію механізму тертя вузлів машин і механізмів.

Серед його творів:

  • 1963 — «Основи порошкової металургії», Київ (у співавторстві),
  • 1975 — «Сучасні фрикційні матеріали», Київ (у співавторстві),
  • 1976 — «Дослідження матеріалів для гальміних та передаточних механізмів», Київ (у співавторстві),
  • 1980 — «Композиційні спечені антифрикційні матеріали», Київ (у співавторстві).

Література[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database