Фердинанд Тьонніс — Вікіпедія

Фердинанд Тьонніс
нім. Ferdinand Tönnies
Народився 26 липня 1855(1855-07-26)[1][2][…]
Ольденсворт, Герцогство Шлезвіг[4]
Помер 9 квітня 1936(1936-04-09)[1][2][…] (80 років)
Кіль, Третій Рейх[4]
Поховання Parkfriedhof Eichhofd
Країна  Німеччина
Діяльність соціолог, економіст, філософ, викладач університету, автор(ка)
Alma mater Боннський університет
Єнський університет
HU Berlin
Лейпцизький університет
Галузь соціологія
Заклад Кільський університет
Посада таємний радник
Вчителі Вільгельм Вундт
Ернст Енгель
Адольф Вагнер
Richard Boeckhd і Теодор Шторм
Відомі учні Еріх Ротгакер
Партія Соціал-демократична партія Німеччини і National-Social Associationd
У шлюбі з Marie Tönniesd
CMNS: Фердинанд Тьонніс у Вікісховищі
Бюст Фердинанда Тенніса в Гузумі

Фердинанд Тенніс (нім. Ferdinand Tönnies, 26 липня 1855 — 9 квітня 1936) — німецький соціолог та філософ. Передусім відомий запровадженням поділу соціальних груп на два типи — «спільнота» (ґемайншафт; нім. Gemeinschaft) та «суспільство» (ґезельшафт; нім. Gesellschaft). Був одним із засновників Німецького соціологічного товариства та очолював його до 1933 року, коли його усунули нацисти.

Життєпис[ред. | ред. код]

Тенніс народився в Ольденсворті, Північна Фризія, на території герцогства Шлезвіґ, яке належало тоді Данії. Батьками його були заможні бюргери. Навчався в Єнському, Боннському, Ляйпцизькому, Берлінському, Тюбінґенському університетах, 1877 року захистив у Тюбінґені дисертацію, темою якої була оаза Сива[5]. Через чотири роки почав викладати в Кільському університеті. Оскільки він симпатизував страйку гамбурзьких докерів 1886 року[6], прусський уряд уважав його соціал-демократом, а тому Тенніс отримав професорську посаду лише 1913 року. Професором був три роки, але повернувся в Кільський університет як професор-емерит 1921 року і викладав там до 1933 року, коли його звільнили через критику нацизму.

У доробку Тенніса понад 900 праць із соціології та філософії[7]. У соціології він запровадив 1887 року поділ соціальних груп на два типи, у філософії йому належить термін «волюнтаризм». Тенніс вивчав зміни у суспільстві: громадській думці[8], звичаях, технології, злочинності та самогубствах[9]. Він також цікавився методологією й запропонував власну методику асоціацій у статистичному аналізі[10].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118623095 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ De Jove Ammone questionum specimen, Phil. Diss., Tübingen 1877
  6. ↑ Ferdinand Tönnies: Hafenarbeiter und Seeleute in Hamburg vor dem Strike 1896/97, in: Archiv für soziale Gesetzgebung und Statistik, 1897, vol. 10/2, p. 173—238
  7. ↑ See Louis Wirth, The Sociology of Ferdinand Tonnies, in American Journal of Sociology Vol. 32, No. 3 (Nov., 1926), pp. 412—422 [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  8. ↑ Kritik der öffentlichen Meinung, [1922], in: Ferdinand Tönnies Gesamtausgabe, tom. 14, ed. Alexander Deichsel/Rolf Fechner/Rainer Waßner, de Gruyter, Berlin/New York 2002
  9. ↑ Cf. Der Selbstmord von Maennern in Preussen, [Mens en Maatschappij, 1933], in: Ferdinand Tönnies Gesamtausgabe, tom. 22, ed. Lars Clausen, de Gruyter, Berlin/New York 1998, p. 357—380.
  10. ↑ Lars Clausen: Ferdinand Tönnies (1855—1936), in: Christiana Albertina, No. 63, Kiel 2006, p. 663-69

Джерела та література[ред. | ред. код]

Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фердинанд_Тьонніс&oldid=41396621