Флокуляція — Вікіпедія

Флокуля́ція (англ. flocculation, нім. Ausflockung f, Flockung f, Flocken n) — утворення нетривких пухких агрегатів невизначеної форми з дрібних частинок дисперсної фази, які знаходяться в завислому стані в рідкому чи газовому середовищі.

У рідких дисперсних системах (золях, суспензіях, емульсіях, латексах) флокуляція спричинюється спеціальними речовинами — флокулянтами і реагентами, які ліофобізують поверхню частинок, а також тепловими, механічними, магнітними та іншими зовнішніми впливами. У присутності флокулянтів та ліофобізуючих реагентів відбувається зчеплення частинок дисперсної фази і виникнення просторових дисперсних структур. Процес утворення пластівців із дисперсних частинок може протікати за допомогою високомолекулярних речовин (флокулянтів) на основі адсорбції макромолекул флокулянта на поверхні частинок домішок у воді. Розрізняють селективну та неселективну флокуляції.

Інші значення[ред. | ред. код]

Виділення із суспензій, золів або високомолекулярних сполук дуже гідратованого пластівчастого осаду, зумовленого міжмолекулярними силами притягання між колоїдними частинками або макромолекулами високомолекулярних сполук.

Див. також[ред. | ред. код]

• Дефлокуляція
• Коагуляція
• Магнітна флокуляція
• Селективна полімерна флокуляція
• Флокула
• Флокуляційна концентрація
• Ефективне зіткнення
• Флокуляція вугільних шламів
• Селективна флокуляція

Джерела[ред. | ред. код]

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.