Форостюк Інна Вадимівна — Вікіпедія

Форостюк Інна Вадимівна
Народилася 24 лютого 1970(1970-02-24) (54 роки)
Луганськ
Місце проживання Луганськ
Країна Україна Україна
Діяльність писанкарка, наукова працівниця
Alma mater Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклад Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Вчене звання Доцент
Науковий ступінь Кандидат педагогічних наук
У шлюбі з Форостюк Олег Дмитрович

Форостю́к І́нна Вади́мівна (*24 лютого 1970, Луганськ) — українська дослідниця народного мистецтва, науковець, педагог, писанкарка, народна майстриня.

Дружина Олега Форостюка.

Біографія[ред. | ред. код]

Вишиті писанки Інни Форостюк, які поповнили колекцію Леоніда Кравчука, президента України (1991–1994)

[джерело?]

Народилася 1970 року у Луганську. Уроджена Чумак[джерело?].

Закінчила Луганський педагогічний університет ім. Тараса Шевченка.

Доцент Східноукраїнського Національного університету ім. В. Даля. Досліджує вплив народного мистецтва на розвиток творчого потенціалу молоді [джерело?]. 2010 року захистила кандидатську дисертацію. Активна учасниця просвітницького руху.[1][2]

Мистецька діяльність[ред. | ред. код]

З колекції 2011 р.

На початку 1990-х років захопилася писанкарством. У 20042009 роках разом із чоловіком (Олегом Дмитровичем) організувала закордонні культурологічні експедиції з метою збору матеріалу про народні великодні та різдвяні традиції у Лемківщині (Польща), Лужиці (Німеччина), Словенії, Угорщині, Чехії[3]. Брала участь у фестивалях народних майстрів у Вінниці, Космачі, на «Лемківській Ватрі» в Польщі, Естонії, а також у багатьох культурних заходах Луганщини. Проводить майстер-класи в навчальних закладах[4]. Навесні 2013 року майстриня змогла зацікавити цим видом мистецтва студентів не тільки з України, але Намібії, Узбекистану та Зімбабве.[5]

Пропагує народне мистецтво на місцевих телеканалах[6].

2007 року пройшла перша персональна виставка, де були представлені писанки, виконані в різноманітних техніках народів світу[7]. Удосконалює техніку вишивання на гусячих яйцях[8][9]. Публікація на сайті техаської компанії «Sublime Stitching» короткого повідомлення її власниці Дженні Гарт про вишиті писанки Інни Форостюк спричинила сплеск зацікавленості в США цим видом мистецтва у передпасхальні дні 2011 року.[10]

З 2010 року народний майстер Луганщини [джерело?]. Має двох дітей [джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Форостюк Інна Вадимівна. Обласний народний клуб «Лівша». Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 грудня 2013.
  2. Луганщина окрилена моя. Виставка майстрів декоративно-прикладного мистецтва Луганської області у Національному палаці мистецтв «Україна» 25 вересня 2009. Луганськ, 2009. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  3. Форостюк І., Форостюк О. Писанкові барви світу // Народне мистецтво. — 2009. — № 45-46 (1-2). — С. 56-57
  4. Народна майстриня Луганщини поділилася з далівцями мистецтвом розпису писанок. Сайт Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  5. Народний майстер Луганщини Інна Форостюк для іноземців провела майстер-клас. Офіційний сайт Східноукраїнського національного університету. 26 квітня 2013. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
  6. Руднєв Т. Крок до відродження народної творчості. Свободный репортер (Луганськ). Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 4 грудня 2013.
  7. «Коли Сонце танцює від радощів». Виставка писанок Інни Форостюк. Луганский городской справочник. 4 квітня 2007. Процитовано 4 грудня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Вишиті яйця української майстрині. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 4 грудня 2013.
  9. Фаберже відпочиває. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 4 грудня 2013.
  10. Jenny Hart (23 березня 2011). X-Stitch Easter Eggs. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 4 грудня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]