Фосфін — Вікіпедія

Фосфін
Назва за IUPAC	Фосфан
Інші назви	Гідрид фосфору, фосфор тригідрид
Ідентифікатори
Номер CAS	7803-51-2
Номер EINECS	232-260-8
ChEBI	30278
RTECS	SY7525000
SMILES	P[1]
InChI	InChI=1S/H3P/h1H3
Номер Бельштейна	3600171
Номер Гмеліна	287
Властивості
Молекулярна формула	PH3
Молекулярна маса	33,998 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Запах	гнила риба, часник
Густина	1,390 г/л[2]
Тпл	-133,8 °C[2]
Ткип	-87,75 °C[2]
Розчинність (вода)	малорозчинний
Розчинність (етанол)	розчинний
Розчинність (етери)	розчинний
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини	дифосфін
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Фосфі́н — неорганічна сполука складу PH₃, безбарвний газ із різким запахом гнилої риби. Проявляє слабкі осно́вні властивості, аналогічно до аміаку може утворювати солі — малостійкі сполуки фосфонію.

Фосфін є токсичною речовиною та використовується, як хімічна зброя (військове позначення PH).

Отримання[ред. | ред. код]

Основним методом отримання фосфіну є взаємодія сильних лугів чи води із солями фосфонію:

${\displaystyle \mathrm {[PH_{4}]^{+}+OH^{-}\rightarrow PH_{3}+H_{2}O} }$

Фосфін можна синтезувати дією хлоридної кислоти на фосфіди активних металів, наприклад, фосфід магнію чи фосфід кальцію:

${\displaystyle \mathrm {Mg_{3}P_{2}+6HCl\rightarrow 2PH_{3}+3MgCl_{2}} }$

В результаті цієї реакції може також утворюватися незначна кількість дифосфіну P₂H₄, який здатен самозайматися. Позбутися побічного продукту можна шляхом його конденсації при охолодженні з льодом.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Фосфін є легкозаймистою сполукою (температура займання 150 °C), процес горіння проходить за рівнянням:

${\displaystyle \mathrm {2PH_{3}+4O_{2}\rightarrow P_{2}O_{5}+3H_{2}O} }$

В результаті повного згоряння може утворюватися фосфатна кислота:

${\displaystyle \mathrm {PH_{3}+2O_{2}\rightarrow H_{3}PO_{4}} }$

Аналогічно до аміаку, при взаємодії з сильними кислотами (наприклад, хлоридною чи хлоратною), утворює солі фосфонію, де виступає катіоном:

${\displaystyle \mathrm {PH_{3}+H^{+}\rightarrow [PH_{4}]^{+}} }$

Є сильним відновником, відновлює значну кількість металів з водного розчину їхніх солей.

Токсичність[ред. | ред. код]

Фосфін належить до речовин загальноотруйної дії, може використовуватися як хімічна зброя. Його токсична дія проявляється при потраплянні до організму — шляхом інгаляції або через стравохід у вигляді сполуки-супутника фосфідів (можуть використовуватися у складі пестицидів). Симптомами отруєння є нудота, болі в животі, утруднене дихання, озноб, спрага, головний біль. За ними можуть слідувати конвульсії або кома^[3].

Біосигнатура[ред. | ред. код]

Фосфін вважають речовиною, що може бути індикатором життя на планеті. Він існує на Землі лише завдяки біологічним процесам (певні мікроби в безкисневому середовищі можуть його генерувати) або в промислових процесах, де його виробляють люди. У астрономічній спільноті немає інших відомих джерел фосфіну, за винятком умов дуже екстремальних температур, таких як у гарячій щільній внутрішній атмосфері Юпітера та Сатурна (де видно фосфін) або зірок. Створений фосфін руйнується з часом різними процесами, наприклад, реакціями з киснем і воднем або ультрафіолетовими радіаційними реакціями. Це означає, що без джерела, що виробляє фосфін, він повинен повільно зникати з часом.

У 2020 році фосфін начебто був виявлений в атмосфері Венери, що могло бути доказом існування мікробного життя на Венері, які літають у “придатній для життя зоні” атмосфери^[4]. Проте, пізніше виявлення фосфіну на Венері спростували ряд дослідників, включаючи фахівців NASA^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

• Аміак
• Дифосфін
• Хімічна зброя
• Фосфіни

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Фосфор // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Н. С. Зефиров. — М. : Большая Рос. энцикл., 1998. — Т. 5 : Триптофан — Ятрохимия. — Стб. 282. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-310-9.(рос.)

Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Encyclopædia Britannica Довідкові видання KBpedia · WordNet Нормативний контроль Freebase: /m/01n6rt · J9U: 987007543512905171 · NDL: 00576134 · NKC: ph120291