Фотій Спаський — Вікіпедія

Фотій Спаський
Народився 4 (15) червня 1792
Novgorod Countyd, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер 26 лютого (10 березня) 1838 (45 років)
Новогород, Російська імперія
Поховання Великий Новгород
Країна  Російська імперія
Діяльність педагог, православний священник
Галузь православна церква[1]
Alma mater Новгородська духовна семінарія
Знання мов російська[1]
Конфесія православ'я і православна церква

Митрополит Фо́тій (в миру Петро Микитович Спаський; 4 червня 1792, погост Спаський, Новгородський повіт, Новгородська губернія, Російська імперія — 26 лютого 1838, Великий Новгород, Російська імперія) — священнослужитель Російської Православної Церкви, архімандрит, настоятель Юрієвого монастиря. В дореволюційній Російській імперії мав славу скандального царедворця і релігійного консерватора. Один з викривателів псевдохристиянської, ксенофобської діяльності Йоганна Госснера, відомого протестантського проповідника, що поширював в Російській імперії літературу антиправославного змісту. Серед соратників митрополита Фотія у цій справі — Аракчеєв, Магницький і чиновник при обер-прокурорі Священного Синоду Олексій Павлов, зять генерала Олексія Єрмолова. Згадується у книзі Івана Огієнка "Свята Почаївська Лавра" як один із святителів Російської імперії початку 19 ст., подвижників, сповідників і заступників православ'я, що боровся з унією і різними єресями у вищих ешелонах влади імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database