Фрайбург-ім-Брайсгау — Вікіпедія

*— сусідні нас. пункти*
Фрайбург; Freiburg im Breisgau
герб	прапор
	РатушаРатуша
	Основні дані
	47°59′ пн. ш. 07°51′ сх. д. / 47.983° пн. ш. 7.850° сх. д.Координати: 47°59′ пн. ш. 07°51′ сх. д. / 47.983° пн. ш. 7.850° сх. д.
Країна	Німеччина
Регіон	Баден-Вюртемберг
Столиця для	Брейсгау-Верхній Шварцвальд, Фрайбург і Баден (земля)
	Брейсгау-Верхній Шварцвальд, Еммендінген ?
Поділ	Altstadt (Freiburg)d, Neuburgd, Herdernd, Zähringend, Brühld, Hochdorfd, Waldseed, Littenweilerd, Ebnetd, Kappeld, Oberaud, Wiehred, Günterstald, Stühlingerd, Mooswaldd, Betzenhausend, Landwasserd, Lehend, Waltershofend, Mundenhofd, Haslachd, Sankt Georgend, Opfingend, Tiengend, Munzingend, Weingartend, Rieselfeldd, Vauband;
Засновано	1120
Площа	153,07 км²
Населення	230 940
Висота НРМ	278 м
Географічна зона	Breisgaud, Upper Rhine Trinational Metropolitan Regiond
Водойма	Dreisamd
Назва мешканців	нім. Freiburger, нім. Freiburgerin і нім. Freiburgerinnen
Міста-побратими	Львів, Україна
Телефонний код	0761
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	FR
GeoNames	2925177
OSM	r62768 ·R
Поштові індекси	79098–79117
	Міська влада
Мер міста	Мартін Горн
Вебсайт	www.freiburg.de
	Мапа
	Фрайбург у Вікісховищі

Фрайбург (Фрейбург; нім. Freiburg im Breisgau, [ˈfʁaɪ̯bʊʁk ʔɪm ˈbʁaɪ̯sɡaʊ̯], вимова^ⓘ) — місто в Німеччині, у федеральній землі Баден-Вюртемберг, четверте (після Штутгарта, Мангейма і Карлсруе) за чисельністю населення місто в землі. Місто-побратим Львова. Повна назва — Фрайбург-у-Брайсгау, або Фрайбург-ім-Брайсгау.

Розміщення[ред. | ред. код]

Фрайбург розташований на межі між Шварцвальдом і Верхньорейнською низовиною.

Найближчі великі міста: 60 км південніше — Базель (Швейцарія), близько 86 км на південний схід — Цюрих (Швейцарія), близько 85 км північніше Страсбург (Франція) і близько 140 км північніше — Карлсруе. Столиця федеральної землі — Штутгарт — міститься близько 200 км північно-східніше від Фрайбурга.

Історія[ред. | ред. код]

Офіційна дата заснування Фрайбурга — 1120 рік. Цього ж року місту був наданий Засновницький привілей, що став основою фрайбурзької правової сім'ї, — системи філіації міського права в середньовіччі.

Місцевий феодальний володар маркграф Отто Майсенський виступив фундатором заснування монастиря цистерціанців Альтцелле (1162 р.) і передав їм прилеглі території, на яких знаходились первісні, незаймані «чорні ліси» (нім. «Шварцвальд»). У 1180 р. цистерціанці відкрили тут великі родовища поліметалів, що призвело до прибуття багатьох досвідчених у гірництві ченців (значною мірою з монастиря Валькенрид) та рудокопів без чернечого чину. У 1188 р. поселення гірників отримало статус міста «на вільній горі» («auf dem freien Berg»), назва якого скоротилась у Фрайберг (Freiberg). Місто на довгі роки стало важливим центром видобутку кольорових металів, осередком примноження гірничих знань і традицій. Збереглися документи, які підтверджують, що «білі монахи» працювали в рудниках Фрайберга до XIV ст., а численні легенди та перекази про умілих ченців-гірників живуть у Саксонії досі.

У середині XIV століття місто перейшло під владу австрійських Габсбургів. Легенда розповідає, що у Фрайбурзі проживав чернець Бертольд Шварц — європейський винахідник пороху. У 1457 році ерцгерцог Альбрехт VI Австрійський заснував Фрайбурзький університет Альберта-Людвіга (нім. Albert-Ludwigs-Universität Freiburg), один з найстаріших в Німеччині. У XVI столітті у Фрайбурзі проживав відомий німецький гуманіст Еразм Роттердамський.

У XVII столітті Фрайбург був захоплений французькою армією.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Фрайбурзький мюнстер — головна історична пам'ятка — будувався протягом 300 років, з початку XIII до початку XVI століття. На відміну від багатьох інших споруд в центрі міста, він не був зруйнований під час Другої світової війни.