Франсуа Жакоб — Вікіпедія

Франсуа Жакоб
фр. François Jacob
Ім'я при народженні фр. Franck François Louis Jacob[1]
Народився 17 червня 1920(1920-06-17)
Нансі, Франція
Помер 19 квітня 2013(2013-04-19) (92 роки)
XIV округ Парижа, Франція[1]
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція
Діяльність біохімік, викладач університету, генетик, фізіолог, автобіограф, професор, кінопродюсер, режисер монтажу, кінорежисер, сценарист
Alma mater Ліцей Карно
Факультет медицини, Парижd (1947)[2][3]
Галузь мікробіологія
Заклад Колеж де Франс[4]
Посада канцлер і seat 38 of the Académie françaised
Аспіранти, докторанти Matthieu Ricardd
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія
Французька академія наук
Національна академія наук США
Данська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
Європейська організація молекулярної біології
Американське філософське товариство[5]
Міжнародна академія історії науки
Європейська академія[6]
Війна Друга світова війна
Діти Odile Jacobd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1965)

CMNS: Франсуа Жакоб у Вікісховищі

Франсуа́ Жако́б (фр. François Jacob; 17 червня 1920, Нансі, Франція — 19 квітня 2013) — французький мікробіолог та генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1965 року (спільно з Андре Львовом та Жаком Моно) «за відкриття в галузі генетичного контролю синтезу ферментів і вірусів». Член Французької академії (1996).

Біографія[ред. | ред. код]

Франсуа Жакоб народився 17 червня 1920 року в Нансі. Після закінчення ліцею Карно в Парижі він поступає на медичний факультет Паризького університету з наміром стати хірургом. Початок Другої світової війни перервав його навчання. Він залишає Париж і приєднується до руху Вільна Франція. Як офіцер санітарного загону брав участь у бойових діях в Північній Африці. Брав участь у висадці 6 серпня 1944 року військ союзників у Нормандії, де був тяжко поранений. 1947 року закінчив своє навчання в Паризькому університеті, захистивши докторську дисертацію з медицини. Цього ж року одружився з піаністкою Ліз Блок. У подружжя народилося четверо дітей: П'єр (майбутній філософ), Лоран, Оділь і Анрі.

Внаслідок свого військового поранення Жакоб не зміг стати хірургом. Після різних посад у медичній сфері з 1950 року він звернувся до біологічних наук і став учнем Андре Львова в Інституті Пастера. 1954 року захистив докторську дисертацію з біології. 1956 став директором лабораторії. У 1965 році (спільно з Андре Львовом та Жаком Моно) був відзначений Нобелівською премією з фізіології або медицини.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]