Франтішек Ржегорж — Вікіпедія

Франтішек Ржегорж
Народився 16 грудня 1857(1857-12-16)[1] або 16 липня 1857(1857-07-16)[2]
Stěžeryd[1][2]
Помер 6 жовтня 1899(1899-10-06)[1][2]
Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2]
·туберкульоз
Поховання Ольшанський цвинтар
Діяльність етнограф, письменник

Франті́шек Рже́горж (чеськ. František Řehoř, 16 грудня 1857(18571216) — 6 жовтня 1899) — чеський етнограф; дослідник українського народного побуту, народної медицини і фольклору в Галичині. Медик за спеціальністю[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 грудня 1857 року містечку Стежери (чеськ. Stěžery). Освіту отримав у гімназії м. Градець-Кралове.

Дослідження в Галичині[ред. | ред. код]

Жив, зокрема в селі Вовків (нині Пустомитівський район) та у Стрию у 1877—1890 роках.

У 1891 році у Тисові (нині Болехівська міська рада) досліджував реліктові залишки патріархального ладу.[4]

Спілкувався з Наталею Кобринською, яка жила в Болехові. Робив фотографії Болехова.[4]

Був прихильником українського відродження, почесний член «Просвіти» (1895). Автор близько 120 праць і статей, друкованих у чеських збірках, журналах (зокрема у журналі Slovanský přehled) і газетах, про народні звичаї українського населення Галичини, зокрема лемків, бойків і гуцулів, про народний календар, медицину, демонологію, природознавство, як також понад 160 українознавчих гасел і статей для «Ottův slovník naučný», опрацьованих з допомогою українських учених.

Мешкаючи в Празі, листуючись з українськими діячами, вказував свою адресу так: «Прага, Злата вуличка 9. Русинське консульство». Він і справді був першим представником України в Європі.

Зустрічався і листувався з багатьма українськими науковцями і письменниками, у тому числі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Володимиром Шухевичем, о. Михайлом Зубрицьким, Ольгою Кобилянською, Євгенією Ярошинською. Із зібраних Ржегоржом етнографічних колекцій був створений окремий український відділ у Празькому промисловому музеї (колишньому ім. Напрстка), включений потім до етнографічного відділу Національного музею у Празі, де зберігається також українознавча бібліотека Ржегоржа. Бібліотека, подарована ним Львівській «Просвіті», зберігається тепер у фондах Наукової бібліотеки у Львові.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. а б в г д The Fine Art Archive — 2003.
  3. Сумцовъ Н. Ө. Современная малорусская этнографія. Часть 1-ая (съ портретомъ А. А. Потебни).— Кіевъ: Изданіе редакціи журнала «Кіевская старина», 1893.— С. 167.
  4. а б Кляшторна Н. Бойківське сузір'я. Словник персоналій Бойківщини: народилися бойками; мешкали на Бойківщині; прислужилися бойкам. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. — 80 с.: іл. — С. 55. — ISBN 978-966-668-291-1.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]