Франциск-Антоній Ледуховський — Вікіпедія

Франциск-Антоній Ледуховський
Народився 1728[1][2]
Помер 9 січня 1783(1783-01-09)
Відень, Габсбурзька монархія
Країна  Річ Посполита
Діяльність дипломат
Посада посол Сейму Речі Посполитої[d], Чернігівський воєвода, учасник виборів короля Польщіd і Володимирські старости[3]
Рід Ледуховські
Батько Адам Ледуховський[3]
У шлюбі з Q112892778?
Діти Антоній-Варфоломій Ледуховськийd і Stanisław Ledóchowskid
Нагороди
орден Білого Орла орден Святого Станіслава
Герб Шалава.

Францішек-Антоній Ледуховський (пол. Franciszek Antoni Ledóchowski; 1728 — 9 січня 1783) — державний, політичний і військовий діяч, дипломат Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Ледуховських гербу Шалава. Чернігівський воєвода (17761783), сенатор. Староста володимирський (17441775) і гайсинський1774). Королівський підкоморій1765). Ротмістр панцерної кінноти (1744).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Волині. Син волинського каштеляна Адама Ледуховського та його дружини Людвіки Вербовської. Успадкував від батька села Печихвости та Хотин (тепер Рівненської області) на Волині.

1744 року вперше обраний до Сейму від Чернігівського воєводства. 1758 року повторно обраний від того самого воєводства як представник «Фамілії». У 1763 року судився з представниками родів Паців та Пузинами за село Іваниська. У 1764 році обраний на конвокаційний сейм, у якому не брав участі. Того ж року, на елекційному сеймі, підписав акт обрання королем Станіслава Августа Понятовського. 1774 року отримав у Володимирі єзуїтську юридику й Гайсинське староство. 1775 року передав Володимирське староство Миколаю Ледуховському. Того ж року нагороджений Орденом Святого Станіслава, а 1777 року — Орденом Білого Орла[4]. 1779 року пішов із політичного життя на знак протесту проти втручання сусідніх держав у справи Речі Посполитої. Передав усі повноваження щодо ведення майнових справ сину Антонію-Варфоломію. Наприкінці життя жив у Гданську. Помер у Відні.

Сім'я[ред. | ред. код]

1745 року одружився із Людвікою Денгоф — донькою каштелянича серадзького, що внесла до посагу клімонтувський «ключ», Оссолін, Тетіїв. Від неї мав синів Адама, Антонія-Бартломея, Станіслава та доньок Анну (в шлюбі Чапську), Аполонію (в шлюбі Островську), Маріанну (в шлюбі Александрович).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NUKAT — 2002.
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Ledochowski-Halka, Franz Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 14. — S. 303.
  3. а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 124. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  4. Męclewska, Marta. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — Warszawa 2008.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]