French
DeutschФранцішек Себастьян Любомирський — Вікіпедія
| Францішек Себастьян Любомирський | |
|---|---|
| Franciszek Sebastian Lubomirski | |
| Псевдо | Франциск Себастіян Любомирський |
| Народився | бл. 1667 |
| Помер | 4 березня 1699 |
| Поховання | крипта базиліки Святого Хреста, Варшава |
| Країна | Річ Посполита .svg){kind=small} Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | урядник |
| Відомий завдяки | власник маєтку в Межирічах Корецьких |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Титул | князь |
| Посада | ольштинський староста |
| Військове звання | ротмістр |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Любомирські |
| Батько | Єжи Себастьян Любомирський |
| Мати | Барбара Тарло |
| Родичі | Геронім Августин, Станіслав Геракліуш, Єжи Домінік (брати) |
| Брати, сестри | Анна Кристина Любомирськаd, Кристина Любомирськаd, Ієронім Августин Любомирський, Єжи Домінік Любомирський, Станіслав Іраклій Любомирський і Олександр Михайло Любомирський |
 варіант гербу Шренява | |
Францішек Себастьян Собестиан Любомирський (варіант імені Франциск-Себастіян,[1] пол. Franciszek Sebastian Sobestyan Lubomirski, бл. 1667 — 4 березня 1699) — князь, військовик, урядник Королівства Польського, власник маєтку в Межирічах Корецьких. Представник роду Любомирських гербу Шренява.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився близько 1667 року в м. Ольштині.[2] Син Єжи Себастьяна Любомирського, великого маршалка коронного,[3] і його другої дружини Барбари Тарло (?—1675),[1] удови червоногородського[4] та ольштинського старости Яна Олександра Даниловича (?—1654)[5] гербу Топор[2] (за іншими даними, першої дружини Констанції Лігензянки). Його братами були, зокрема, Геронім Августин, Станіслав Геракліуш та Єжи Домінік Любомирські. Посідав уряд ольштинського старости[3] (згаданий 1669 року), був ротмістром панцерним у 1683 році.
Одружений не був, дітей не мав.[5] Помер 4 березня 1699 року[2] у Варшаві[джерело?]. Був похований у крипті базиліки Святого Хреста у Варшаві.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Мицик Ю. А. Любомирський Єжи-Себастіян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 383. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ а б в г Franciszek Sebastian Sobestyan ks. Lubomirski z Lubomierza h. Drużyna (ID: 15.105.348).
- ↑ а б Kersten A. Lubomirski Jerzy Sebastian herbu Szreniawa (1616—1667) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 19. (пол.)
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 173. (пол.)
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 65. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна [Текст]: [монографія] / Н. Яковенко; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту, Інститут критики. — Вид. 2-ге, переглянуте і випр. — К. : Критика, 2008. — 470 с.: іл.
- Родоводи волинської шляхти XVI — першої половини XVII ст. [Текст]: реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела / Ірина Ворончук. — К. : Вища школа, 2009. — 511 с.