French
DeutschФранц Марк — Вікіпедія
Франц Марк (нім. Franz Marc, 8 лютого 1880, Мюнхен, Німеччина — 4 березня 1916, Бракі поблизу Вердена, Франція) — німецький живописець єврейського походження, яскравий представник німецького експресіонізму. Нарівні з Августом Маке, Василем Кандінським та ін. був учасником і головним організатором художнього об'єднання «Синій вершник».
Біографія[ред. | ред. код]
Франц Марк народився в Мюнхені, у сім'ї професійного пейзажиста Вільгельма Марка. У 1899 році Марк вступає на філософський факультет Мюнхенського університету, але після служби в армії туди на навчання не повертається. Замість цього в 1900 році вступив до Мюнхенськії академії живопису, де вчився до 1903 року в Габріеля фон Гакля та Вільгельма фон Діца. Марк двічі (у 1903 і 1907 році) відвідує Париж, де знайомиться з французьким постімпрессіонізмом і, зокрема, з живописом Гогена і Ван Гога, які справляють на нього значний вплив. Після другої поїздки до Парижа художник починає ґрунтовно вивчати анатомію тварин, з тим, щоб якнайповніше втілити своє бачення природи у живописі.
У січні 1910 року Марк вперше зустрічається з Августом Маке, а у вересні того ж року вступає в «Нове мюнхенське художнє об'єднання» (нім. Neue Künstlervereinigung München). Попри це, з лідером об'єднання — російським абстракціоністом Василем Кандинським — він зустрічається лише в лютому 1911 року. Вже в грудні, разом з Маке та Кандинським, Марк відколюється від «Нового мюнхенського художнього об'єднання» і організовує власну групу «Синій вершник».
Деякі з його картин демонструвалися з грудня 1911 по січень 1912 року на першій виставці «Синього вершника» в галереї Тангаузер в Мюнхені. Крім того, Марк бере участь в роботі над альманахом своєї художньої групи.
У 1912 році він знайомиться з Робером Делоне, чий стиль, поряд з італійським футуризмом та кубізмом, став наступним джерелом натхнення для художника. З часом живопис Марка стає усе більш абстрактним, рваним і блоковим (яскравий приклад — одна з найвідоміших його картин під назвою «Доля тварин» написана у 1913 році).
З початком Першої світової війни єврей Франц Марк пішов добровольцем на фронт.
Як видно з його листа до дружини від лютого 1916 року, на фронті Марк зацікавився військовим камуфляжем. Для приховування артилерії від повітряного спостереження він розмальовував брезентові накидки на гармати у різних пуантилістичних стилях. Він із задоволенням створив серію з дев’яти таких брезентових чохлів у різних стилях «від Мане до Кандінського», підозрюючи, що останній може бути найефективнішим проти літаків, які літають на висоті 2000 метрів або вище[9]. До 1916 року він отримав звання лейтенанта та був нагороджений Залізним хрестом[10].
Після мобілізації німецької армії уряд визначив видатних митців, яких потрібно було вивести з бойових дій заради їхньої власної безпеки. Марк був у списку, але був миттєво вбитий від поранення в голову уламком снаряда під час битви під Верденом у 1916 році, перш ніж наказ про відкликання з фронту міг дійти до нього. Він загинув у віці 36 років, так і не реалізувавши до кінця свої творчі плани. Останніми творами Марка були абстрактні малюнки, виконані на фронті.
Стиль[ред. | ред. код]
Зрілий живопис Марка часто змальовує тварин у природному ландшафті (олені, коні, лисиці і т. д.), які в порівнянні з людиною, що здавався художнику потворним, представлялися як вищі, чистіші створіння. Серед характерних картин цього періоду виділяють картину «Червоні коні» (1910–1912, Музей Фолькванг, Ессен).
Пізні роботи Марка характеризуються яскравою палітрою у поєднанні з кубічними образами, різкими та жорсткими колірними переходами, що часом створюють тривожний і апокаліптичний настрій. До таких робіт належить картина «Доля тварин», що здобула найбільшу популярність і нині демонструється в художньому музеї Базеля, Швейцарія.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Pferd in der Landschaft, Пейзаж з конями, Музей Фолькванг, Ессен, 1910 -
Hocken im Schnee, Стіг сіна в снігу, 1911 -
Die großen blauen Pferde, Великі сині коні, Центр мистецтв Вокера, 1911 -
Schlafende Hirtin, Пастушка, що спить, 1912, Британський музей -
Ruhende Pferde, Коні відпочивають, 1911/12, Бостонський музей образотворчих мистецтв -
Aus der Tierlegende, From the Animal Legend, 1912, Британський музей -
Versöhnung, Спокута, 1912, Бостонський музей образотворчих мистецтв -
Die verzauberte Mühle, Зачарований млин, 1913, Художній інститут Чикаго -
Der Turm der blauen Pferde, Башта з синіми кіньми, 1913, полотно втрачене у 1945 -
Geburt der Wölfe, Народження вовків, 1913, Yale University Art Gallery -
Tierschicksale, Доля тварин, 1913. Музей искусства. Базель -
Schöpfungsgeschichte II, Історія створення, 1914, Британський музей -
Rehe im Walde, Козуля у лісі, 1914 -
Weidende Pferde IV (Die roten Pferde), Великі червоні коні, 1911 -
Füchse, Лисиці, 1913, Дюссельдорф -
Tiger, Тигр, 1912, Мюнхен
Див. також[ред. | ред. код]
- 15282 Францмарк — астероїд, названий на честь художника[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/9402
- ↑ https://www.sfmoma.org/artist/franz_marc/
- ↑ https://www.lenbachhaus.de/entdecken/sammlung-online/person/marc-franz-3646
- ↑ https://www.sammlung.pinakothek.de/de/bookmark/artist/6kLa7yX48V
- ↑ https://franz-marc-museum.de/sammlung/#franz-marc
- ↑ Blaue Fohlen
- ↑ https://www.germanexpressionismleicester.org/leicesters-collection/artists-and-artworks/franz-marc/red-woman/
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/122562
- ↑ Newark, Tim (2007). Camouflage. Thames and Hudson / Imperial War Museum. p. 68.
- ↑ Williams, Sonny (27 вересня 2021). From the Clairière de l'Armistice to Franz Marc. Gray's Sporting Journal (амер.). Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Франц Марк (англ.) .
| ||||||||||
