Франческо Галлі Бібієна — Вікіпедія

Франческо Галлі Бібієна
італ. Francesco Galli Bibiena
італ. Francesco Galli da Bibbiena
Автопортрет Франческо Галлі Бібієна (Галерея Уффіці, Флоренція)
Народження 12 грудня 1659(1659-12-12)
Смерть 20 січня 1739(1739-01-20) (79 років)
Країна Італія
Вчителі Lorenzo Pasinellid і Карло Чіньяні
Діяльність сценограф, архітектор, театральний дизайнер, художник-гравер
Праця в містах П'яченца (декор палацу Фарнезе), Парма, Неаполь, Рим, Відень, Нансі, Верона, Болонья
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди театри у Пармі, Відні, Римі, Вероні
Учні Джованні Паоло Паніні і Jean Joseph Chamantd
Брати, сестри Фердинандо Бібієна[1]
Діти ·Jean Galli de Bibienad, Giovanni Carlo Galli da Bibbienad[1] і Francesco Maria Galli da Bibbienad
CMNS: Франческо Галлі Бібієна у Вікісховищі

Франческо Галлі Бібієна (італ. Francesco Galli Bibiena 12 грудня, 1659, Болонья — 20 січня, 1739) — італійський театральний архітектор і викладач зламу XVII–XVIII століть, представник родини Галлі да Бібієна.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Народився у місті Болонья. Батько (Джованні Марія Галлі) був художником. Художниками стануть його брат Фердинандо Бібієна та його сестра Марія Оріана Галлі Бібієна (1656—1749). Починав як помічник-продавець у крамниці. Згодом почав стажуватися у майстерні художників Лоренцо Пазінеллі, а потім у Карло Чіньяні (1628—1719).

Фердинандо Бібієна виробився у майстерного знавця перспективи і уславленого театрального художника-декоратора. Франческо Галлі Бібієна більше спеціалізувався на проєктах театральних споруд, працював художником-сценографом, часто разом із братом Фердинандо Бібієна.

Мандрівне життя архітектора[ред. | ред. код]

Серед перших замов архітектора — праця над декором декотрих зал у палаці міста П'яченца для герцога Рануччо ІІ Фарнезе. Його роботи сподобались і його запросили на працю у місто Парма.

Згодом він перебрався у папський Рим, де три роки працював театральним художником. Це сприяло замовам від низки італійських аристократів, так, він працював у герцога Мантуї Фердинандо Карло Гонзага. Після праці у місті Генуя його запросили до міста Неаполь. Замовником був віце-король Франсіско Пачеко де акуна, котрий задіяв художника й архітектора на побудові декоративних споруд під час урочистостей відвідування Неаполя королем Іспанії Філіпом V. Франческо Галлі Бібієна навіть отримав запрошення на працю у Мадрид, але він обрав можливість попрацюваи у місті Відень по замові імператора Леопольда І. В австрійській столиці за його проєктом вибудували придворний театр. Імператору не подобались вимоги до зарплатні італійського архітектора, котрі розцінили перебільшеними й Франческо Галлі Бібієна 1705 року відбув у Італію.

Вже 1707 року він отримав замову від князя Лотарингії на побудову придворного театру в столичному місті Нансі. 1710 року його знову запросив до Відня новий австрійський імператор Йосип І. Франческо Галлі Бібієна запропонували посаду «першого театрального інженера». Серед творів цього періоду — сценічні декорації до різних опер.

1715 року він прибув у місто Верона, де проєктував театр по замові маркіза Сципіона Маффеї. Згодом театр у місті Верона визнають серед найкращих за акустикою. У роки 1720—1722 він знову працював у Римі, де вибудував театр Аліберті.

Останні роки у Болоньї[ред. | ред. код]

Останні роки архітектора і сценографа пройшли у місті Болонья, де він оселився 1726 року. Він працював викладачем у художній академії Клементіна, де викладав геометрію, математику й художню перспективу. Окрім викладацької справи він створював теоретичний твір «L'Architettura maestra delle arti, che la compongone», котрий ніхто не підготував для друку й оприлюднення.

Він помер у січні 1739 року. Поховання відбулося у церкві Санта Марія Маджоре у Болоньї.

Обрані твори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Галлі Бібієна

Джерела[ред. | ред. код]

  • http://www.archive.org/stream/cu31924092716962#page/n5/mode/2up (біографія у виданні Bryan's Dictionary of Painters and Engravers 1886—1889 рр.)
  • A. Hyatt Mayor: The Bibiena Family. H. Bittner, New York 1945
  • Marialuisa Angiolillo: Bibiena, Francesco. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 10, Saur, München u. a. 1994, ISBN 3-598-22750-7, S. 476—478
  • Aa.Vv., I Galli Bibiena: una dinastia di architetti e scenografi, (a cura di) Deanna Lenzi, Wanda Bergamini, Editore Accademia Galli Bibiena, Bibbiena 1997