Франческо Севері — Вікіпедія

Франческо Севері
Народився 13 квітня 1879(1879-04-13)[1][2][…]
Ареццо, Тоскана, Італія[4]
Помер 8 грудня 1961(1961-12-08)[1][2][…] (82 роки)
Рим, Італія[4]
Поховання Cimitero urbanod[5]
Країна  Італія[6]
 Королівство Італія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Туринський університет
Галузь алгебрична геометрія, математичний аналіз, математика[7], геометрія[7] і алгебра[7]
Заклад університет Пармиd
Римський університет ла Сапієнца
Падуанський університет
Науковий керівник Корадо Сегреd[8]
Відомі учні Luigi Fantappièd[9]
Fabio Confortod
Аспіранти, докторанти Gheorghe Galburăd[10]
Annibale Comessattid[11]
Guido Zappad[11]
Gheorghe Galburăd[11]
Achille Bassid[11]
Enzo Martinellid[12]
Aldo Andreottid[11]
Членство Академія наук СРСР
Національна академія дей-Лінчей
Папська академія наук[13]
Російська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Французька академія наук[2]
Лондонське математичне товариство[2]
Національна академія наук Італіїd[2]
Туринська академія наук[4]
Нагороди

CMNS: Франческо Севері у Вікісховищі

Франческо Севері (італ. Francesco Severi; 13 квітня 1879 — 8 грудня 1961) — італійський математик.

Народився в Ареццо (Італія), у великій родині (він був дев'ятою дитиною). Його батько, Козімо Севері, скінчив життя самогубством, коли Франческо було дев'ять років, і дружина Козімо утримувала себе і молодших дітей на невелику пенсію. Франческо Севері вдалося отримати стипендію для навчання в Туринському університеті, проте, незважаючи на це, йому доводилося займатися репетиторством, щоб заробити на життя. Спочатку він вступив на інженерний курс, проте Коррадо Сегре переконав його перейти на курс чистої математики. Докторська дисертація Севері присвячена питанням обчислювальний геометрії — предмета, основи якого були закладені Германом Шубертом. Після захисту докторської Севері деякий час працював асистентом в декількох університетах, в 1904 році був призначений професором проективної і нарисної геометрії Пармського університету, в 1905-му перейшов в Падуанський університет. З 1922 року — професор Римського університету ла Сап'єнца. З 1924 року — іноземний член-кореспондент АН СРСР.

Основні роботи Севері відносяться до біраціональної геометрії алгебричних поверхонь, також важливі його роботи з теорії функцій декількох комплексних змінних. Зокрема, їм була доведена теорема про базу і введено визначення раціональної еквівалентності алгебричних циклів (пізніше було дано інше визначення раціональної еквівалентності, що використовує більш строгу мову). В цілому Севері є автором понад 400 статей, в тому числі 34 книг.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б в www.accademiadellescienze.it
  5. http://www.arezzomultiservizi.eu/forms/defuntoricerca.asp
  6. LIBRIS — 2018.
  7. а б в Czech National Authority Database
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. http://dm.unife.it/comunicare-la-matematica/filemat/pdf/fantap.pdf
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  12. https://eudml.org/doc/261022 — С. 163.
  13. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/severi.html
  14. Judith Goodstein, Donald Babbitt. A Fresh Look at Francesco Severi (англ.) — Notices of the American Mathematical Society, 2012.

Джерела[ред. | ред. код]