Фрідріх Вільгельм Гаук — Вікіпедія

Фрідріх Вільгельм Гаук
нім. Friedrich Wilhelm Hauck
Гаук в 1959 році.
Народився 10 січня 1897(1897-01-10)
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 15 квітня 1979(1979-04-15) (82 роки)
Юберлінген
Країна  Німеччина
Діяльність військовий історик, військовослужбовець, письменник
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство Corps Borussia Breslau zu Köln und Aachend
Роки активності з 1914
Військове звання  Генерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Командор ордена Зірки Румунії
Командор ордена Зірки Румунії
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Кримський щит
Кримський щит

Фрідріх Вільгельм Гаук (нім. Friedrich Wilhelm Hauck; 10 січня 1897, Бреслау — 15 квітня 1979, Юберлінген) — німецький воєначальник і військовий історик, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії хотів вивчати право в Сілезькому університеті Фрідріха-Вільгельма, проте з початком Першої світової війни вступив добровольцем в армію. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — офіцер штабу 5-го армійського корпусу. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 червня 1940 року — начальник Генштабу 37-го вищого командування особливого призначення. З 18 лютого 1941 року — обер-квартирмейстер 11-ї армії. З 18 вересня 1942 року — генерал-квартирмейстер Генштабу сухопутних військ. З 27 листопада 1942 року — командир 386-го гренадерського полку, з 5 березня 1943 по грудень 1944 року — 305-ї піхотної дивізії, з 15 по 21 січня 1945 року — 64-го армійського, з 2 березня 1945 року — 51-го гірського корпусу. 2 травня потрапив у британський полон. 7 лютого 1948 року звільнений.

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружився з Рут Фібіг (1900—1996). Шуринами Гаука стали Вільгельм Фібіг і Гассо Фібіг. В пари народились 4 дітей.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Gedanken zum Entwurf des Bundesverteidigungsministeriums zu einem «Erlaß über Traditionsbildung und Traditionspflege in der Bundeswehr». 1959
  • Studie über Generaloberst Hans v. Seeckt. Studien zur Militärgeschichte, Militärwissenschaft und Konfliktforschung, Bd. 15. Biblio-Verlag, Freiburg im Breisgau.
  • Beitrag zur «Wissenschaftlichen Kommission für Deutsche Kriegsgefangenengeschichte». Verlag Ernst und Werner Gieseking, Bethel 1962.
  • Eine deutsche Division in Russland und Italien — 305. Infanteriedivision 1941—1945. Podzun, Dorheim 1975. — написана у співпраці з шістьма іншими генералами. Книгу високо оцінив Франц Гальдер і головнокомандувач військами США в Німеччині.
  • Beratung einer wehrwissenschaftlichen Studie «Reichswehr und Weimarer Republik 1918 bis 1933». Dr. Jacobsen, Gesellschaft für Wehrkunde, 1957.

Рецензії[ред. | ред. код]

  • Manfred Kehrig: Analyse und Dokumentation einer Schlacht, herausgegeben vom Militärgeschichtlichen Forschungsamt. Deutsche Verlagsanstalt, Stuttgart 1974.
  • Alfred Philippi, Ferdinand Heim: Der Feldzug gegen Sowjetrußland 1941—1945. W. Kohlhammer, Stuttgart 1962.
  • Hans Meier-Welcker: Generaloberst Seeckt. Bernard und Graefe, Bonn 1967.
  • Franz von Gaertner: Die Reichswehr in der Weimarer Republik. Fundus-Verlag, Darmstadt 1968.
  • Wilhelm Kohlhaas: Candia 1645—1669, die Tragödie einer abendländischen Verteidigung. Biblio-Verlag, Osnabrück 1978.

Консультації молодим історикам[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley: Generaloberst Guderian.
  • Eberhard Möschel: Generalfeldmarschall v. Weichs.

Лекції[ред. | ред. код]

  • Tradition wahren oder schaffen. Soldatentagung der Ev. Akademie in Bad Boll, 1951.
  • Ansprache des Gefühls in der Soldatenerziehung. Soldatentagung der Ev. Akademie in Bad Boll, 1952.
  • Preußentum und Wehrhaftigkeit. Verband der Vereine Deutscher Studenten, 1964.
  • Stalingrad. (vielerorts und häufig)
  • Betrachtungen zur politischen Strategie der Sowjetunion. Deutsche Corpszeitung 1975 und 1976.

Інше[ред. | ред. код]

  • Stellungnahme zu: Der Christ und die Verhütung des Krieges im Atomzeitalter. Deutscher Ökumenischer Studienausschuß, 1955.

Література[ред. | ред. код]

  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 157
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militär-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 370

Посилання[ред. | ред. код]