Фрідріх Вільгельм Гаук — Вікіпедія

Фрідріх Вільгельм Гаук
нім. Friedrich Wilhelm Hauck
	Гаук в 1959 році.
Народився	10 січня 1897; Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	15 квітня 1979 (82 роки); Юберлінген
Країна	Німеччина
Діяльність	військовий історик, військовослужбовець, письменник
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	Corps Borussia Breslau zu Köln und Aachend
Роки активності	з 1914
Військове звання	Генерал артилерії
Командор ордена Зірки Румунії	Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаук.

Фрідріх Вільгельм Гаук (нім. Friedrich Wilhelm Hauck; 10 січня 1897, Бреслау — 15 квітня 1979, Юберлінген) — німецький воєначальник і військовий історик, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії хотів вивчати право в Сілезькому університеті Фрідріха-Вільгельма, проте з початком Першої світової війни вступив добровольцем в армію. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — офіцер штабу 5-го армійського корпусу. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 червня 1940 року — начальник Генштабу 37-го вищого командування особливого призначення. З 18 лютого 1941 року — обер-квартирмейстер 11-ї армії. З 18 вересня 1942 року — генерал-квартирмейстер Генштабу сухопутних військ. З 27 листопада 1942 року — командир 386-го гренадерського полку, з 5 березня 1943 по грудень 1944 року — 305-ї піхотної дивізії, з 15 по 21 січня 1945 року — 64-го армійського, з 2 березня 1945 року — 51-го гірського корпусу. 2 травня потрапив у британський полон. 7 лютого 1948 року звільнений.

Одружився з Рут Фібіг (1900—1996). Шуринами Гаука стали Вільгельм Фібіг і Гассо Фібіг. В пари народились 4 дітей.

Доброволець (1 вересня 1914)
Єфрейтор (10 березня 1915)
Унтер-офіцер (5 листопада 1915)
Віце-фельдфебель (22 серпня 1916)
Лейтенант резерву (12 червня 1917)
Лейтенант (12 вересня 1918) — патент від 19 лютого 1916 року.
Обер-лейтенант (31 липня 1925)
Гауптман (1 серпня 1931)
Гауптман Генштабу (1 жовтня 1932)
Майор Генштабу (1 січня 1936)
Оберст-лейтенант Генштабу (1 січня 1939)
Оберст Генштабу (1 грудня 1940)
Генерал-майор (1 червня 1943)
Генерал-лейтенант (1 березня 1944)
Генерал артилерії (20 квітня 1945)

Gedanken zum Entwurf des Bundesverteidigungsministeriums zu einem «Erlaß über Traditionsbildung und Traditionspflege in der Bundeswehr». 1959
Studie über Generaloberst Hans v. Seeckt. Studien zur Militärgeschichte, Militärwissenschaft und Konfliktforschung, Bd. 15. Biblio-Verlag, Freiburg im Breisgau.
Beitrag zur «Wissenschaftlichen Kommission für Deutsche Kriegsgefangenengeschichte». Verlag Ernst und Werner Gieseking, Bethel 1962.
Eine deutsche Division in Russland und Italien — 305. Infanteriedivision 1941—1945. Podzun, Dorheim 1975. — написана у співпраці з шістьма іншими генералами. Книгу високо оцінив Франц Гальдер і головнокомандувач військами США в Німеччині.
Beratung einer wehrwissenschaftlichen Studie «Reichswehr und Weimarer Republik 1918 bis 1933». Dr. Jacobsen, Gesellschaft für Wehrkunde, 1957.

Manfred Kehrig: Analyse und Dokumentation einer Schlacht, herausgegeben vom Militärgeschichtlichen Forschungsamt. Deutsche Verlagsanstalt, Stuttgart 1974.
Alfred Philippi, Ferdinand Heim: Der Feldzug gegen Sowjetrußland 1941—1945. W. Kohlhammer, Stuttgart 1962.
Hans Meier-Welcker: Generaloberst Seeckt. Bernard und Graefe, Bonn 1967.
Franz von Gaertner: Die Reichswehr in der Weimarer Republik. Fundus-Verlag, Darmstadt 1968.
Wilhelm Kohlhaas: Candia 1645—1669, die Tragödie einer abendländischen Verteidigung. Biblio-Verlag, Osnabrück 1978.

Tradition wahren oder schaffen. Soldatentagung der Ev. Akademie in Bad Boll, 1951.
Ansprache des Gefühls in der Soldatenerziehung. Soldatentagung der Ev. Akademie in Bad Boll, 1952.
Preußentum und Wehrhaftigkeit. Verband der Vereine Deutscher Studenten, 1964.
Stalingrad. (vielerorts und häufig)
Betrachtungen zur politischen Strategie der Sowjetunion. Deutsche Corpszeitung 1975 und 1976.

Stellungnahme zu: Der Christ und die Verhütung des Krieges im Atomzeitalter. Deutscher Ökumenischer Studienausschuß, 1955.

Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 157
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militär-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 370