Фігура Степан — Вікіпедія

Степан Фігура;
	сотник (Карпатська Січ)
Загальна інформація
Народження	1897; Лютовиська, Королівство Галичини та Володимирії, Старосамбірський повіт, Австро-Угорщина
Смерть	18 березня 1939; Волове Карпатська Україна
Громадянство	Австро-Угорщина ; Чехословаччина ; Карпатська Україна
Військова служба
Приналежність	Австро-Угорщина ; Чехословаччина ; Карпатська Україна
Війни / битви	Українсько-польська війна; Українсько-угорська війна
Командування
	Волівський окружний командант Карпатської Січі

Степан Фігура (* 1897, с. Лютовиська, Старосамбірський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — † смт Волове, Карпатська Україна) — сотник, Волівський окружний командант Карпатської Січі, вояк УГА, науковець-археолог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1897 року в селі Лютовиська (тепер Старосамбірського району Львівської області. Його батько володів невеликим одноосібним селянським господарством.

Служив в Українській галицькій армії, брав участь у Польсько-українській війні 1918—1919 років.

Після поразки визвольних змагань емігрував до Праги. Протягом 1926—1927 навчався в Українському вільному університеті та Карловому університеті. Працював разом із відомим вченим-археологом Іваном Борковським в інституті археології Чехословацькій академії наук.

У 1933 (або 1934) році переїхав до Волового (тепер Міжгір'я), де обіймав посаду вчителя місцевої школи, яка в часи Карпатської України стала Високою Промисловою школою.

Наприкінці 1938-го — початку 1939 року разом із Степаном Гинилевичем займався організацією збройних сил Карпатської України у Волівській окрузі. Степан Фігура обійняв посаду окружного команданта. Січовики активно боролися проти польських диверсантів, які переходили кордон та тероризували місцеве населення.

14 березня 1939 року взяв активну участь у боях проти чеських військ і поліції, які відмовлялись віддати зброю. Були роззброєні станиці жандармерії в Торуні та Воловому.

Вже наступного 15 березня загін під керівництвом Степана Фігури та Степана Гинилевича відбив наступ польських відділів, які перейшли кордон країни:

Уночі проти 15 березня польські відділи, які перейшли були кордон коло Торуня у кількості коло 250 вояків, січовики відбили. Мости вздовж польського кордону понищено за наказом команди Січі... На цьому відтинку операціями керує командант Січі у Торуні четар Дубик разом із районовим командантом Фігурою.^[1]

Розстріляний у ніч з 18 на 19 березня 1939 року на околиці селища Волове угорськими окупантами.