Фіджі (море) — Вікіпедія

Фіджі
Країна  Фіджі і  Нова Зеландія
Розташовується на водоймі Тихий океан
Вливаються Navua Riverd
Мапа

Координати: 26°49′ пд. ш. 177°11′ сх. д. / 26.817° пд. ш. 177.183° сх. д. / -26.817; 177.183

Фіджі — міжострівне море на південному заході Тихого океану. Названо морем умовно, через наявність у цьому районі глибокої западини.

На півночі море обмежене островами Фіджі, на сході — островами Кермадек, на півдні — Новою Зеландією і Тасмановим морем.

Площа 3177 тис. км². Середня глибина 2741 м, максимальна — 7633 м.

Температура поверхні води — від 18—23 °C на південному заході до 25—28 °C на півночі. Солоність 34,9—35,5 ‰.

Рельєф дна складний, підводні хребти і вулкани.

Найбільший порт — Сува (Фіджі).

Клімат[ред. | ред. код]

Акваторія моря цілковито знаходиться в межах тропічного кліматичного поясу[1]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони[2].

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря на морські екорегіони островів Фіджі, Вануату, Тонга, Нової Каледонії зоогеографічної провінції центральної індо-пацифіки; Кермадек і Північно-східна Нова Зеландія — помірної Австралазії[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м північної акваторії відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони, а південна — до субтропічної[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.