Філософія музики (есе) — Вікіпедія

Філософія музики — есе, фундаментальна праця [1] Джузеппе Мадзіні створена 1835 року.

Дослідники розглядають цю працю як важливий документ італійської музичної естетики ХІХ ст [2], а також звертаються до неї як до парадигматично важливої щодо формулювання нової концепції мистецтва в 20-х рр. ХХ ст. [3].


Зміст роботи[ред. | ред. код]

Праця побудована за принципом дихотомії, типовим в історії компаративістичних студій італійської та німецької музики [2].

Дж. Мадзіні розглядав гармонію як типову ознаку німецької музики, що відбивається переважно в інструментальній музиці. Гармонія може передати соціальну думку та ідею, проте, при цьому, є небезпека наголошення на ідеальному. Відтак німецька музика схильна до містицизму. Натомість італійська,— що передусім базується на мелодії, переданій людським голосом,— втілює індивідульність. Дж. Мадзіні проголошує ідею європейської музики як синтезу італійської та німецької: «У досконалій гармонії цих двох основоположних понять будь-якої музики — у посвяті цієї гармонії високій меті, священній місії — полягає таємниця мистецтва, концепт справжньої європейської музики, якої ми всі, свідомо чи несвідомо, палко бажаємо» [4]. Це означало б об’єднання індивідуального й універсального.

Публікації[ред. | ред. код]

Вперше надрукована у журналі L'Italiano [5]. Вдруге видана 1910 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Варварцев, М. М. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна: Монографія,— К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2005.— С. 7.
  2. ↑ а б Маценка С. Інтерес до «іншого» як обґрунтування ідеї культурної багатоманітності: «Верді. Роман опери» Франца Верфеля та «Ренесанс Верді» / С. Маценка // Питання літературознавства.— 2009.— Вип. 78.— С. 174.
  3. ↑ Mautner H. Aus Kitsch wird Kunst. Zur Bedeutung Franz Werfels für die deutsche «Verdi-Renaissance».– Schliengen: Ed. Argus, 2000.
  4. ↑ Цит. за Mautner H. Aus Kitsch wird Kunst. Zur Bedeutung Franz Werfels für die deutsche «Verdi-Renaissance».– Schliengen: Ed. Argus, 2000.— С. 36-37
  5. ↑ G. Mazzini. Filosofia della musica, «L'Italiano, foglio leterario », I (1836), n. 2 pp. 69-74, n. 3 pp. 105-110 e n. 4 pp. 158-165. Цит. за Scritti editì ed inediti, edizione nazionale, Imola, Galeati, 1910, vol. VIII, pp. 119-165.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Варварцев, М. М. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна: Монографія.— К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2005,— 304 с., [8] арк. іл.: іл., портр.— Парад, тит. арк., анот., зміст італ. ISBN 966-8767-29-2 (Mikola Varvartsev. Giuseppe Mazzini il mazzinianesimo e l’Ucraina //Istituto Italiano di Cultura in Ucraina. Accademia Nazionale delle Scienze d'Ucraina. Istituto di Storia d'Ucraina.— Kyjiv: Casa editrice universitaria «PULSARY», 2005.— 304 p.)
  • Luigi Stefanini, Rivista di estetica, Volume 23, Numéros 13 à 15, p. 49
  • Варварцев М. Між музикою і політикою: опери Верді в Україні (ХІХ ст.) / М. Варварцев // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - 2015. - Вип. 24. - С. 109-125.
  • Маценка С. Інтерес до «іншого» як обґрунтування ідеї культурної багатоманітності: «Верді. Роман опери» Франца Верфеля та «Ренесанс Верді» / С. Маценка // Питання літературознавства. - 2009. - Вип. 78. - С. 172-179.

Посилання[ред. | ред. код]

книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філософія_музики_(есе)&oldid=35176830