Філіпп II Август — Вікіпедія

Філіпп II Август
фр. Philippe II Auguste
Філіпп II Август
Філіпп II Август
Філіпп II Август
Прапор
Прапор
Король Франції
18 вересня 1180 — 14 липня 1223
(під іменем Філіпп II)
Коронація: 1 листопада 1179
Попередник: Людовик VII Молодий
Наступник: Людовик VIII Лев
 
Народження: 21 серпня 1165(1165-08-21)
Гонесс
Смерть: 14 липня 1223(1223-07-14) (57 років)
Мант-ла-Жолі
Поховання: Абатство Сен-Дені, Париж, Королівство Франція
Країна: Франція
Релігія: християнство
Рід: Капетинги
Батько: Людовик VII Молодий
Мати: Аделаїда Шампанська
Шлюб: 1 Ізабелла I (графиня Артуа)
2 Інгеборга Данська
3 Агнеса Меранська
Діти: від першого шлюбу:
1 Людовик
2 Роберт
3 Філіпп
від третього шлюбу:
1 Марія
2 Філіпп-Юрпель
3 Іоанн Трістан
Бастард:
1 П'єр Карл

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Філіпп II Август (фр. Philippe II Auguste; 21 серпня 1165 — 14 липня 1223, Мант) — король Франції. Правив спільно з батьком з 1179 по 1180 рік, і самостійно з 1180 по 1223 рік. Перший король Франції, який почав використовувати власне титул «король Франції» (rex Franciae) замість титулу «король франків» (rex Francorum або Francorum rex), а також перший монарх з династії Капетингів, який передав владу спадкоємцю, не коронуючи його за свого життя.

Біографія[ред. | ред. код]

Філіпп II Август був сином Людовика VII Молодого і його третьої дружини, Аделі Шампанської. Належав до роду Капетингів. 1185 року в результаті чотирилітньої війни Філіп узяв верх над коаліцією Фландрії, Бургундії і Шампані. За домовленістю з тестем Балдуїном VIII, графом Фландрії і Геннегау, придбав Артуа і долину верхньої Сомми — як придане дружини Ізабелли де Ено. Проте успіхи Філіппа в боротьбі за Анжуйське графство (володіннями Генріха II у Франції), поки в Королівстві Англія правили сам Генріх ІІ Короткий Плащ і Річард I Левове Серце, були незначні. У 1191 році Філіпп разом з Річардом взяли участь в третьому хрестовому поході, що не перешкодило їм незабаром відновити військові дії один проти одного. 1199 року на англійський трон зійшов Іоанн I Безземельний, і Філіпп був вимушений погодитися з фактом приналежності йому Нормандії, Анжу і Аквітанії. Проте в 1202 р. Іоанн відмовився з'явитися перед Філіпом як сюзерен, щоб відповісти на скарги щодо зловживань. Французький суд звинуватив Іоанна у злочині, несумісному з положенням васала і оголосив про перехід його володінь до французької корони.

Після того, як в 1202 році Іоанн захопив в полон свого племінника Артура, герцога Бретані, і роком пізніше, ймовірно, його убив, він зробив дуже мало для того, щоб врятувати Анжуйські володіння у Королівстві Франція. Ман, Турень, Анжу, Бретань і Нормандія відійшли до Королівства Франція, і Іоанну вдалося зберегти лише частину Аквітанії. У 1213 році Іоанн створив коаліцію, куди увійшли імператор Оттон IV і деякі французькі аристократи. 1214 року Філіпп здобув перемогу над цією коаліцією в битві під Бувіном, що дозволило Королівству Франція зайняти положення провідної європейської держави. Філіпп і його спадкоємці отримали вигоди і з хрестового походу на альбігойців, під час якого в 1226 році син і спадкоємець Симона де Монфора, Аморі де Монфор поступився французьким королям права на графство Тулузи.

Філіпп — один із найвдаліших королів середньовічної Франції, за допомогою розумної державної політики і вдалих воєнних дій розширив королівський домен і підсилив свою владу за рахунок феодальних володарів, протиставивши їм міські комуни і призначених чиновників (бальї і сенешалів). Покращив фінансове положення Королівства Франція: Філіпу вдалося зібрати значну казну, передану ним на зберігання тамплієрам. Він же в 1215 затвердив статут Паризького університету.

Помер Філіпп в Манті 14 липня 1223 року.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружини[ред. | ред. код]

  • Ізабелла I (графиня Артуа) (23 квітня 1170 — 15березня 1190) — графиня Артуа (з 28 квітня 1180). Дочка Балдуїна V (графа Ено) та його дружини Маргарити І (графині Фландрії). Вийшла заміж за Філіппа 28 серпня 1180. Померла наступного дня після народження близнюків.
  • Інгеборга Данська (1174 — 29 липня 1236) — дочка короля Данії Вальдемара І та його дружини Софії Мінської. Дружина Філіппа з 14 серпня по 5 листопада 1193.
  • Агнеса Меранська (бл. 1175 — 19 липня 1201) — дочка герцога Меранії Бертольда IV і його дружини Агнесси Лужицької. Вийшла заміж за Філіппа 1 червня 1196. Померла при пологах.

Діти[ред. | ред. код]

  • Від першої дружини:
  1. Людовик (5 вересня 1187 — 8 листопада 1226) — король Франції (з 14 липня 1223 по 8 листопада 1226).
  2. Роберт (14 березня 1190) — помер через декілька годин після народження. Старший брат-близнюк Філіппа.
  3. Філіпп (14 березня — 17 березня 1190) — помер через три дні після народження. Молодший брат-близнюк Роберта.
  • Від другої дружини дітей не було.
  • Від третьої дружини:
  1. Марія (бл. 1198 — 15 серпня 1224) — маркграфиня-консорт Намюру (з 1 серпня 1206 по 9 жовтня 1212) дружина маркграфа Філіппа І. За другим шлюбом герцогиня-консорт Брабанту (з 24 квітня 1213 по 15 серпня 1224), дружина герцога Генріха І.
  2. Філіпп Юрпель (вересень 1200 — 1234) — граф Клермон-ан-Бовезі.
  3. Іоанн Трістан (19 липня 1201) — помер незабаром після народження.

Бастарди[ред. | ред. код]

  • Від дами д'Аррас:
  1. Петро Карл (1205/1209 — 9 жовтня 1249) — єпископ Тура (або Нуайона).

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіпп II Август