Філіпчук Володимир Станіславович — Вікіпедія

Володимир Станіславович Філіпчук
Народився	3 серпня 1940; Одеса
Помер	13 серпня 2019 (79 років); Одеса
Поховання	Новоміське кладовище
Громадянство	СРСР → Україна
Alma mater	Одеський політех
	Медаль «10 років МВС України»
Заслужений працівник промисловості України
Звання	кандидат економічних наук
Сайт	filipchuk.openua.net/bio.php
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Філіпчук.

Володи́мир Станісла́вович Філіпчу́к (* 3 серпня 1940, Одеса — 13 серпня 2019) — кандидат економічних наук (2000); Одеське ВАТ з експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт», почесний голова правління; голова Одеської обласної ради світу; член опікунської ради з будівництва будинку милосердя при Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі; член опікунської ради Благодійного фонду ім. Надії та Добра; голова міської секції з тайського боксу «Муей Тай»; депутат Одеської міськради (з 2006). Герой України (з врученням ордена Держави, 03.08.2000).

Життєпис[ред. | ред. код]

Українець. Батько Станіслав Семенович (1918) — пенсіонер; мати Ірина Андріївна (1924—1983); дружина Людмила Олексіївна (1944) — домогосподарка; сини — Сергій (1966) і Олександр (1971).

У 1958—1963 роках навчався на хіміко-технологічному факультеты Одеського політехнічного інституту та отримав спецыалынсть інженер-хімік, технологія основного органічного синтезу та синтетичного каучуку. Захиств кандидатську дисертацію «Особливості управління діяльністю великих організацій в умовах ринкової діяльності, що склалася (на прикладі нафтогазової галузі)».

03.2006 кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 301 в списку. На час виборів: почесний голова правління ВАТ «Ексімнафто-продукт», член НП^[1].

12.1963-01.67 — начальник змін Горлівського АТЗ ім. С.Орджонікідзе.
01.-11.1967 — старший інженер лабораторії наукової організації праці, Одеський завод «Продмаш».
11.1967-04.74 — інспектор, Одеський округ Держтехнагляду нафтопереробної промисловості
04.1974-10.76 — головний інженер, Одеський завод кольорової ґуми.
10.1976-10.81 — інспектор, ЦК профспілки при Одеській ОК.
10.1981-01.82 — начальник, Управління автозаправних станцій.
01.1982-09.84 — директор, Одеський лакофарбовий завод.
09.1984-10.90 — головний інженер, Одеське територіальне управління забезпечення нафтопродуктами.
З 10.1990 — генеральний директор, голова правління, Одеське підприємство з експорту та імпорту нафтопродуктів (з 1994 — Одеське ВАТ з експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт»).

Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Януковича в ТВО № 138 (2004-05)^[2].

Дійсний член Міжнародної академії наук екології, безпеки людини та природи (1996).

Захоплювався легкою атлетикою, був чемпіоном та рекордсменом СРСР і України з бігу на дистанцію 400 м.

Нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений працівник промисловості України^[3]
Почесні грамоти Одеської облдержадміністрації (03.1997, 09.1999).
Герой України (з врученням ордена Держави, 03.08.2000)^[4].
Орден «За заслуги» III (02.1998)^[5], II ступеню (09.1999)^[6].
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)^[7]
Ордени святого рівноапостольного князя Володимир (УПЦ МП) III (1996) та II ступенів (02.1999),
Орден преподобного Нестора Літописця (09.1999),
Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня (04.2003).
Орден Святого Миколи Чудотворця I ступеня (01.1999),
Диплом Всеукраїнського щорічного конкурсу ЗМІ «Золоте перо» і срібна медаль за підтримку всеукраїнських ЗМІ (03.2003).
Медаль МВС України «10 років внутрішнім військам МВС України» (06.2003).
Почесне звання професора управління і бізнесу (07.2003, Міжнародний слов'янський університет).
Почесна грамота КМ України (06.2004)^[8].
Почесний громадянин м. Одеси (06.2000).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 22 липня 2004 року № 213 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф. в територіальних виборчих округах»
↑ Указ Президента України від 27 вересня 1996 року № 893/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник промисловості України" працівникам відкритого акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт", м. Одеса»
↑ Указ Президента України від 3 серпня 2000 року № 955/2000 «Про присвоєння звання Герой України»
↑ Указ Президента України від 24 лютого 1998 року № 145/98 «Про відзначення нагородами України»
↑ Указ Президента України від 23 вересня 1999 року № 1215/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
↑ Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2011.
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2004 року № 717 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»

[2] Постанова Центральної виборчої комісії від 22 липня 2004 року № 213 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф. в територіальних виборчих округах»

[3] Указ Президента України від 27 вересня 1996 року № 893/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник промисловості України" працівникам відкритого акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт", м. Одеса»

[4] Указ Президента України від 3 серпня 2000 року № 955/2000 «Про присвоєння звання Герой України»

[5] Указ Президента України від 24 лютого 1998 року № 145/98 «Про відзначення нагородами України»

[6] Указ Президента України від 23 вересня 1999 року № 1215/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»

[7] Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2011.

[8] Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2004 року № 717 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]