Фіналістична концепція де Шардена — Вікіпедія

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Фіналістична концепція Т. де Шардена — запропонована Теяром де Шарденом (фр. Teilhard de Chardin, Pierre) в 1965 р. концепція, згідно з якою ноосфера є завершальною ланкою космогенезу (еволюції Всесвіту).

Бувши священником Римсько-католицької церкви, Шарден намагався здійснити синтез християнського вчення і теорії космічної еволюції. Його ідеї, що сполучають в собі науку, філософію і християнський містицизм, були викладені в посмертно виданих працях, що викликали широкий відгук і суперечки.

Згідно з Шарденом, еволюція — космічний, цілеспрямований процес, в ході якого матерія-енергія, складова Всесвіту, прогрессивно розвивається в напрямку наростальної складності і духовності. Частинки первісного хаосу перебували спочатку в стані нескінченного розмаїття. Пройшовши послідовні етапи, на яких відбувався їх синтез, вони з'єдналися в такі складні сутності, як атоми, молекули, клітини й організми. Нарешті, в людському тілі нервова система досягла такого ступеня складної єдності, що виник самосвідомий, цілеспрямований і морально відповідальний розум. Таким чином, життя, розум, дух і свобода виникли з матеріальної матриці, і людина почала набувати здатність до свідомого контролю над власними діями. Спрямованість і прогрес очевидні в еволюції матерії-енергії, яка привела до утворення Землі та формування літосфери, що перетворилася завдяки еволюції живих істот в біосферу. Своєю чергою біосфера, внаслідок еволюції розумних істот, стала ноосферою (від грец. nous — розум).

Див. також[ред. | ред. код]

• Антропогенез
• Фіналістична концепція Л. Кено

Література[ред. | ред. код]

• Гильдебранд Д. фон. Теяр де Шарден: на пути к новой религии // Новая вавилонская башня. *Избранные философские работы. — СПб., 1998.
• Грене П., аббат. Теяр де Шарден — христианский эволюционист. — Париж, 1961. (машинопис)
• Ермоленко М. Т. К критике теоретико-эволюционных основ теярдизма // История и теория эвол. учения. — Вып. 3. — Л., 1975. — С. 152–160.
• Струговщиков Е. свящ. Теяр де Шарден и православное богословие // Дом надежды, 2004

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

• Chardin, Pierre Teilhard de ♦ The Phenomenon of Man Scanned book in the The Internet Archive|Internet Archive
• Chardin, Pierre Teilhard de ♦ The Phenomenon of Man [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] HTML версія книги (без ілюстрацій)
• Быховский Б. Э. Теяр де Шарден [1] [Архівовано 14 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Философ. Энциклопед. Словарь. — М.: Сов. энциклопедия, 1983. — С. 672–673.
• Грицанов А. А. Теяр де Шарден // [2] Новейший философский словарь / [3] Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с.
• Типлер Франк Дж. «Физика бессмертия» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Чесноков B. C., Прокопенко Е. Е. Пьер Теяр де Шарден о человеке, ноосфере и космосе [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.] // Культура и время. — № 3, 2005 г.